Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Українські полярники показали незвичайне явище в Антарктиді – це «небесні гребінці» – хвилясті хмари, які набувають особливого вигляду завдяки нестійкості Кельвіна – Гельмгольца: коли зустрічаються два потоки, які мають різну щільність. Про це розповіли в Національному антарктичному науковому центрі, передають Патріоти України.
Науковці зазначили, що нестійкість може виникати на межі двох різних середовищ або двох шарів одного середовища. Прикладом нестійкості, за словами вчених, є хвилі на поверхні води, які утворюються під дією вітру. За певних умов вони втрачають стійкість і на їхніх верхівках з'являються пінні гребінці.
А хвилясті хмари – це наслідок взаємодії різних шарів тропосфери – нижнього шару атмосфери – газової оболонки Землі. «Небесні гребінці» часто пов'язані з інверсією температури: коли верхній прошарок повітря тепліший за нижчий. Це, наприклад, можна спостерігати в горах, схилами яких важке холодне повітря опускається донизу.
Верхній теплий потік рухається швидше й чіпляє нижній – повільніший і холодніший. На межі їхньої взаємодії утворюються хвилі з гребінцями», – пояснили полярники.
Полярники також наголосили, що більшість таких хвиль в атмосфері назавжди залишаються невидимими. І лише за певних умов, коли на межі шарів присутнє насичене вологою повітря, воно підхоплюється хвилями догори і гребінці стають помітними для людського ока.
На берегах закарпатської річки Тиса зафіксували несподіваних пернатих гостей - бакланів. Для Карпат це рідкісне явище, адже ці майстри водної стихії зазвичай обирають великі рівнинні водойми та озера, передають Патріоти України. . «Ранкові береги Тиси...
У селі Стригани на півночі Хмельниччини, серед соснових лісів і волинських пейзажів, стоїть покинутий палац. За фрагментами ліпнини, балконними огорожами та залишками декоративних інтер’єрів легко впізнати колишній маєток знатного роду. Йому трохи біль...
