Український Моссад має чергові цілі: ГУР оприлюднило імена причетних до незаконних розкопок Херсонеса

Головне управління розвідки оприлюднило дані п'ятьох людей, яких вважає причетними до незаконних археологічних робіт на території окупованого Криму. Про це йдеться в розділі "Викрадена спадщина" порталу War&Sanctions, передають Патріоти України.

За даними ГУР, з 2020–2021 років росіяни проводять незаконні археологічні роботи на території та поблизу Херсонеса Таврійського в межах проєкту "Новий Херсонес". Для будівництва історико-археологічного парку та музейно-храмового комплексу росіяни втручалися в історико-археологічне середовище пам'ятки, що призвело до пошкодження та знищення частини культурного шару.

До проєкту, за даними розвідки, причетні:

• Наталія Соловйова – директорка Центру рятівної археології Інституту історії матеріальної культури РАН;
• Іван Єсін – директор Фонду підтримки гуманітарних наук "Моя история";
• Максим Жукалов – так званий заступник губернатора Севастополя;
• Лариса Шепко – професорка кафедри всесвітньої історії "Донецького державного університету";
• Надєжда Міліхіна – молодша наукова співробітниця Інституту історії матеріальної культури РАН.

За даними ГУР, Міліхіна була заступницею російського археолога Олександра Бутягіна під час незаконної Мірмекійської археологічної експедиції Державного Ермітажу на ТОТ Криму.

4 грудня 2025 року Агенція внутрішньої безпеки Польщі затримала Олександра Бутягіна у Варшаві, куди він приїхав читати лекцію про Помпеї. Його затримали на запит України: ще в жовтні 2024 року слідчі оголосили археологові заочну позицію в умисному незаконному руйнуванні об'єкта культурної спадщини в окупованому Криму. У квітні 2026 року Польща звільнила та передала його Росії в межах обміну ув'язненими.

ГУР також опублікувало дані про 14 культурних цінностей, які, за його даними, викрали зі стародавнього міста Мірмекій під час незаконної експедиції. Зокрема, йдеться про монету царя Боспорської держави Савромата II, датовану 180–196 роками нашої ери, та чорнолаковий одноручний канфар, виготовлений у 370–350 роках до нашої ери.

Раніше Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення про внесення "Стародавнього міста Херсонес Таврійський та його хори" до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.

Херсонес Таврійський – унікальна історична пам’ятка античної доби. З досліджень цієї забудови виявили систему організації та планування того часу. Архітектором полісу став Гіпподам, в основу його будівельного плану покладена система поздовжніх і поперечних вулиць, які перетинаються під прямим кутом, утворюючи квартали. Це єдина пам’ятка в Криму, яка визнана, що має світове значення.