"Український робінзон": Чоловік йде пішки з Києва до Чорного моря, щоб оселитись на безлюдному острові (відео)

Дивакуватий мандрівник уже тиждень живе на трасі неподалік Вінниці. Спочатку він викликав підозру у продавців навколишніх магазинів, але потім люди почали допомагати чоловікові, передають Патріоти України з посиланням на ТСН.

Здивовані люди розмістили фото Романа в мережі. У коментарях відписалися ті, хто його впізнав. "Роман жив у Канаді під відкритим небом. Його знайшли люди і приютили у себе дома, відмили, нагодувати і дали житло", - стверджує Анна Ткачова.

Ольга Павліченко, яка опікувалася Романом у Канаді, каже, що коли зустріла земляка-безхатька, не змогла лишатися осторонь. На заробітки він приїхав з дружиною, а коли пара розлучилася – опинився на вулиці. Грошей на повернення додому не мав і 18 років прожив просто неба.

Ольга прихистила Романа, дала одяг, відвела до перукаря. Потім волонтерка зв'язалася з родичами Романа, і на початку березня відправила його до України.

Про брата Роман говорити не хоче. Той, коли його вдається знайти, каже – жити на вулиці чоловік вирішив сам. "Я за ним їздив у Київ, зустрічав в аеропорту. Ми йому зняли квартиру тут на два місяці. Він не хоче додому, він від мене втік в Києві – це його рішення, він доросла людина", - каже Олександр Пристая.

Волонтери припускають, що брати не порозумілися через квартиру Романа, яку він втратив вже після переїзду. Повертатися на рідне Закарпаття чоловік не хоче, натомість прямує до Чорного моря. "Побудую намет, вігвам, спробую перезимувати", - каже мандрівник Роман Пристая. По дорозі буде малювати – цей хист чоловік відкрив у собі недавно. Хвилюється він про одне: на те, щоб дійти пішки з Києва до Вінниці, в нього пішло два місяці, він втомився і тепер шукає спосіб полегшити мандрівку. "Якщо візок чи велосипед хтось мені подарує, то навантажу та й піду далі", - каже він.

Плани у Романа досить романтичні. Коли дістанеться до острова, який обрав на мапі, жити збирається як Робінзон. І пояснює, що для краще щодня їсти лише власноруч пійману рибу, аніж бути комусь тягарем.