Усі блакитноокі між собою родичі: Генетики з'ясували, коли серед карооких Homo sapiens з'явився індивідуум з небесними очами і що він не був ні рудим, ні блондином

Дослідники з Копенгагенського університету виявили, що всі люди з блакитними очима мають спільного пращура, який жив приблизно 6-10 тисяч років тому, передають Патріоти України.

Як пише Daily Galaxy, це відкриття пояснює походження блакитного кольору очей і демонструє, як одна генетична мутація поширилася серед мільйонів людей у всьому світі. Згідно з дослідженням, спочатку всі люди мали карі очі. Блакитний колір з'явився внаслідок мутації в гені HERC2, який регулює активність гена OCA2, відповідального за вироблення меланіну - пігменту, що визначає колір очей, шкіри та волосся.

Ця мутація фактично "вимкнула" здатність виробляти карий пігмент в райдужній оболонці ока, що призвело до появи блакитного кольору очей. Цікаво, що вона зустрічається лише у 8-10% населення планети і передається спадково, що робить усіх блакитнооких людей частиною однієї великої родини.

Дослідники пов'язали походження блакитних очей з одним європейським пращуром, який мав мутацію в гені HERC2, яка передавалася його нащадкам і з часом поширилася серед населення, особливо в Північній Європі.

Мутація залишалася стабільною протягом тисячоліть. Хоча блакитні очі залишаються відносно рідкісними порівняно з карими, вона збереглася завдяки спадковій передачі від покоління до покоління.

Інші наукові факти щодо появи блакитнооких європейців та як оформився сучасний генофонд континенту

Опубліковані данськими науковцями дослідження доповнюють дані їх німецьких колег, зроблені у минулому десятилітті.

Блакитноокі Homo sapiens стали однією з трьох основних популяцій, що утворили сучасний європейський генофонд, і які змішувалися одна з одною протягом останніх 7 000 років.

Йдеться про давніх мисливців, котрі мали темну шкіру і блакитні очі. Блакитноокі смагляві мисливці змішалися з кароокими світлошкірими фермерами, які прийшли в Європу з Близького Сходу. До них додалася третя таємнича група - із сибірськими коренями.

Геном же ранніх "фермерів" цілковито відрізняється від мисливців. Генетичний профіль знайденого у Німеччині землероба радше відповідає геному сучасних жителів Сардинії.

Науковці зробили ці сенсаційні висновки, проаналізувавши геноми дев'яти давніх європейців у 2000-х роках.

У тому, що стосується пігментації, прибульці-фермери були більше схожі на сучасних європейців - у них була світла шкіра, темне волосся і карі очі.

А от мисливці-збирачі виглядали більш екзотично на сучасний погляд - у них була смаглява шкіра і блакитні очі.

"Усе вказує на те, що ця комбінація темної шкіри і блакитних очей, притаманна корінним європейським мисливцям-збирачам, сьогодні більше не існує", - каже професор Рейх.

Треба також відзначити, що антропологи відслідковують темношкірих первинних європейців принаймні до кінця ІІ тис.до н.е. Морфологічно вони не відрізнялись від своїх єдиноплемінників. Деякі вчені припускають наявність в армії греків, що обложили Трою темношкірих еллінських воїнів.

Однак, як писали вище, цими перипетіями геном європейців не обмежився коли дослідники розглядали ДНК майже 2,5 тисяч сучасних людей, то виявили присутність і третьої народності у формуванні європейців.

Це іще одне "плем'я", як не дивно, найбільше споріднене із корінними американськими індіанцями.

Натяк на наявність у європейському геномі генів цих людей уперше з'явився у наукових дослідженнях 2012 року. Роком пізніше вчені оприлюднили аналіз тканин хлопчика із Сибіру, що жив поблизу озера Байкал 24 000 років тому.

Хлопчик мав спільні ознаки і з первісними європейцями, і з корінними американцями, однак йому не вистачало рис, притаманних сучасним жителям Сибіру та Америки.

У давніх фермерів і мисливців іще не було генів сибірського хлопчика, але у пізніших мисливців-збирачів зі Скандинавії, похованих 8 000 років тому, вони вже помітні.

Це означає, що цей "примарний предок" прийшов до Європи уже після того, як на континенті облаштувалося сільське господарство..