Історики та науковці оприлюднили раніше невідомий план Хаджибейського замку — фортифікаційної споруди, яка існувала на місці сучасної Одеси. На старовинному кресленні позначені не лише укріплення, а й кургани, маяк та кав’ярня, що належала греку Аспоридісу, передають Патріоти України.
За словами дослідників, інформація на новій мапі узгоджується з археологічними знахідками, виявленими під час розкопок у 2026 році. Про це повідомив у Facebook ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету, професор Андрій Красножон.
Що відомо про новий план Хаджибейського замку
Зображення старовинного креслення опублікував дослідник Олександр Волок на своїй сторінці у Flickr.
За словами Красножона, детальне планування місцевості створили військові інженери російської армії після захоплення цієї території в Османської імперії.
Науковець звернув увагу на те, що позначена на плані одна з веж замку відповідає результатам археологічних досліджень. Її частково розкопали під час експедиції 2026 року. Зокрема, вдалося встановити, що на рівні фундаменту споруда мала багатокутну форму.
Водночас дослідник застерігає, що окремі деталі зображення можуть бути неточними. Наприклад, це стосується тіней від дахів веж і мінарету, які могли бути результатом не спостережень автора, а його уяви.
Де розташовувався Хаджибейський замок
За словами Красножона, новий план, як і раніше відомі історичні зображення, вказує на однакове місце розташування фортеці.
Вона стояла приблизно посередині між двома балками, які обмежують плато сучасного Приморського бульвару. Йдеться про його верхню частину, район півциркульної площі неподалік від урвища.
Саме там археологи проводять розкопки останніми роками. У цій місцевості виявили культурні шари XIV–XVIII століть, залишки фортифікаційних споруд, елементи амуніції, зброю та кулі.
На думку професора, саме археологічні дослідження можуть суттєво розширити знання про середньовічний Хаджибей. Вони допоможуть встановити дату заснування замку, уточнити його планування, конструктивні особливості та етапи розвитку.
На плані знайшли кав’ярню грека Аспоридіса
Ще одна цікава деталь креслення — зображення кав’ярні, яка належала греку Аспоридісу. Заклад розташовувався на головній дорозі неподалік від виїзду з Хаджибея.
За наявними історичними даними, кав’ярня стояла на місці сучасного будинку Прокопеуса, на розі вулиць Грецької та Європейської.
На новому плані заклад зображений детальніше: позначені також господарські та, ймовірно, житлові будівлі садиби Аспоридіса, оточені огорожею.
Красножон звернув увагу на особливу деталізацію цього об'єкта та припустив, що вона може бути пов’язана з історичною подією. За його словами, саме в цій кав’ярні після штурму Хаджибея російські офіцери могли святкувати перемогу над містом.
Де розташовувалися кургани та турецький маяк
На старовинному кресленні також позначені кілька великих курганів на території історичного центру сучасної Одеси. Вони, за поясненням науковця, позначали вододіли в береговій зоні затоки.
Один із курганів розташовувався в районі перших номерів вулиці Успенської. Він височів над сучасним мисом Ланжерон, де неподалік від урвища на плані позначений турецький маяк.
Красножон припускає, що маяк варто шукати радше в районі сучасної арки дачі Ланжерона, а не біля пам’ятника Невідомому матросу.
Таким чином, нове креслення може стати важливим джерелом для подальшого вивчення історії Хаджибея та раннього періоду існування Одеси. Водночас остаточні висновки щодо вигляду й особливостей фортеці мають спиратися насамперед на археологічні дослідження.
Історики та науковці оприлюднили раніше невідомий план Хаджибейського замку — фортифікаційної споруди, яка існувала на місці сучасної Одеси. На старовинному кресленні позначені не лише укріплення, а й кургани, маяк та кав’ярня, що належала греку Аспори...
Електронна відмітка про відстрочку в додатку "Резерв+" не виключає подальшого перегляду рішення про її надання. Це можливо, якщо військовозобов’язаний втратив передбачені законом підстави для звільнення від призову. Рекомендується не обмежуватися інфор...
