"В окопі мені снився цей запах...": Савелій Лібкін згадав бесіду з воїном, який прийшов до нього в ресторан

Відомий український ресторатор Савелій Лібкін поділився своєю бесідою з воїном, який завітав до нього в ресторан. Фрагмент бесіди він опублікував на своїй сторінці у Facebook, передають Патріоти України.

Розповідає, як під час розмови військовий згадував про хліб: "Він воїн. Прийшов тихо, без пафосу. Ми подали йому рибну юшку — таку, як на Дністрі варили. І хліб, щойно з печі. Мені пошепки сказала офіціантка, що у нього протез правої руки. Але від допомоги відмовився. Я наважився поговорити з ним.

Він сказав: «У окопі мені снився цей запах. Хліба. Я тоді зрозумів — це і є запах дому».

За словами Лібкіна, говорили вони небагато: "Але я відчув: усе, що я колись почав — про це. Про памʼять. Про спокій. Про прості речі, які тримають в нас життєву силу. Воїн згадав, як колись приходив до нас до війни й цілий день просидів тут з друзями.

«О то був знаменитий день. Дача — не ресторан. Це місце, де дихаєш» , - сказав він".

"Відновлення — це любов. Не лише лікарів і протезистів, травматологів й реабілітологів. Це любов тих, хто чекає. Рідних. Друзів. Але й зовсім сторонніх — тих, хто просто поруч і бачить людину, а не її втрату, - пише ресторатор. - Це погляд офіціанта, який подає ложку не праворуч, а ліворуч. Це продавчиня, яка не поспішатиме. Це дитина, яка не відведе очі. Це розмова — тиха, рівна, без жалю. Ми всі тепер зобовʼязані любовʼю нашим воїнам. Це така форма вдячності, яка не потребує промови. Але потребує дії. Маленької. Щодня. Інакше ми не зможемо стати цілими. Як суспільство. Як країна. Як люди".