В пошуках Ноєвого ковчега: 5-тисячолітній курган у формі величезного човна на сході Туреччини знову в епіцентром наукових суперечок

Геологічна ділянка Дурупінар, котра розташована у східній Туреччині, за 30 кілометрів на південь від вершини гори Арарат, біля кордону з Іраном, знов у центрі уваги. Дослідники заявили про чергові відкриття, які, за їхніми словами, можуть вказувати на давню людську присутність у цьому районі. Саме цю місцевість протягом десятиліть пов’язують із гіпотезою про можливе розташування біблійного Ноєвого ковчега, передають Патріоти України з посиланням на Mirror.

Згідно з релігійним текстом, ковчег був "завдовжки в триста ліктів, завширшки в п'ятдесят ліктів і заввишки в тридцять ліктів". Це збігається з розмірами формації Дюрупінар.

Команда науковців повідомила, що виявлені матеріали датуються приблизно п’ятьма тисячами років. Йдеться про курган характерної «човноподібної» форми, який давно перебуває у центрі уваги як прихильників біблійної версії, так і представників наукової спільноти.

Фахівці зі Стамбульського технічного університету та Університету Агрі Ібрагіма Чечена заявили, що під час досліджень у ґрунті структури знайшли фрагменти кераміки, глинисті суміші та сліди морських організмів.

За словами професора Фарука Каї, аналіз зразків показав наявність полігенних глинистих матеріалів — суміші глини, мулу й піску. Дослідник припускає, що така структура могла сформуватися внаслідок людської діяльності. Він також зазначив, що подібних утворень, за наявними даними, не зафіксовано в інших регіонах світу, а знайдена кераміка може свідчити про давнє поселення або іншу форму активності людини.

Науковці не виключають, що виявлені рештки морських організмів пов’язані з халколітом — періодом близько 3000 року до нашої ери. Саме цей часовий відрізок деякі віруючі співвідносять із біблійними подіями, пов’язаними з Потопом.

Водночас професор Кая закликав обмежити доступ до ділянки, аби запобігти пошкодженню об’єкта та винесенню знахідок туристами.

Попри нові заяви, дискусія довкола Дурупінара триває. Багато геологів наполягають, що 157-метрове утворення є природною формацією з твердих глин і лімоніту, а його схожість із формою човна та його біблійними розмірами вважають випадковою. Ще у 1996 році геолог Лоренс Коллінз із Каліфорнійського державного університету зазначав, що відкладення, які прихильники пов’язували з Потопом, є молодшими за елементи, які називали залишками «ковчега», і називав такі висновки помилковими.