В Україні повістки хочуть розсилати через електронну пошту: Які зміни готують і що загрожує ухилянтам

В Україні готують зміни щодо проведення загальної мобілізації, які передбачають нові норми вручення повісток, зокрема через електронну пошту, а також нововведення стосовно відстрочки від служби та прав військовозобов’язаних. Якщо парламентар встигнуть врегулювати всі дискусійні моменти, то відповідний законопроєкт може бути зареєстрованим у Верховній Раді вже наступного тижня передають Патріоти України.

Незмінним залишиться покарання для чоловіків за ухилення від призову на службу в ЗСУ в умовах воєнного стану. Що відомо про вручення повісток та покарання для ухилянтів – читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Повістки через електронну пошту

Зауважимо, що законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів, пов’язаних з удосконаленням питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби напрацювали нардепи з Комітету зпитань національної безпеки, оборони та розвідки ВРУ.

У документі планувалося прописати можливість вручення повістки не лише особисто під розписку, але й через електронну пошту та рекомендованим листом. Тобто передбачається, що військовозобов’язаним на поштову скриньку надсилатимуть сповіщення про надходження рекомендованого листа з повісткою в ньому, а сам лист працівники пошти видаватимуть людині особисто. Це так звана публічна повістка.

Представник Комітету Федір Веніславський розповів, що в країні вже фактично діє електронний кабінет військовозобов’язаних і призовників, який міститиме всі ідентифікаційні дані. За його словами, ці норми мають спростити отримання повістки і не дозволяти людині "зловживати тим, що вона нібито не отримує повістку і не порушує закон".

Також законопроєкт передбачатиме, що повістки можуть бути вручені не лише представниками Терцентрів комплектування, але й органами місцевого самоврядування, виконавчої влади. До цих заходів долучатимуться і військові адміністрації.

Серед іншого, в період воєнного стану та загальної мобілізації військовозобов’язані (особи віком від 18 до 60 років) повинні будуть постійно мати із собою документ про перебування на військовому обліку. Це окрім документа, що посвідчує особу.

Документи про перебування на обліку треба буде пред’являти представникам ТЦК та СП, "щоб не доводилося долучати поліцію для вручення повістки і мінімізувати ризики можливих конфліктних ситуацій".

Що загрожує ухилянтам від мобілізації?

Стаття 65 Конституції України говорить, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Ухилення ж від призову на військову службу під час мобілізації може тягнути за собою адміністративну та кримінальну відповідальність.

Зокрема, адміністративними правопорушеннями військовозобов’язаних вважаються:

– псування військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (ст. 211 КУпАП) – тягне за собою штраф від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн до 119 грн).

– порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку (ст. 210-1 КУпАП, йдеться про неприбуття до ТЦК для уточнення облікових даних, відмову від повістки без законних підстав тощо) – передбачає штраф від 200 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн).

Керівники ТЦК і СП самостійно розглядають адміністративну справу про правопорушення виносять постанову про притягнення ухилянта до відповідальності. Скасувати її можна лише у судовому порядку, подаючи позов проти центру комплектування.

Кримінальна відповідальність настає у кількох випадках:

– ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (ст. 336 ККУ, найбільш актуальна у воєнний час);

– ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період або в разі проведення цільової мобілізації (ст. 336-1 ККУ);

– ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів (ст. 337 ККУ);

– ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу (ст. 335 ККУ).

Найпоширенішою та актуальною в умовах війни є стаття 336, в такому випадку справу розглядає суд. Злочин карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Однак реальне покарання можуть замінити іспитовим строком, що в нинішніх реаліях трапляється часто.

Іспитовий термін, який ще називають "умовним", може тривати від 6 місяців до 3 років, але найпоширеніший – від року до двох. Людина, яка отримала іспитовий термін, має виконувати покладені на неї обов’язки (відмічатись у дільничного) та не вчиняти інших кримінальних правопорушень. Якщо ж вона вчинить новий злочин – випробувальний термін скасують і людина відбуватиме увʼязнення.