В українському селі археологи відкопали горщик, повний виробів із срібла, виготовлених 1600 років тому (фото)

На Волині у селі Качин Камінь-Каширського району археологи знайшли скарб – горщик зі сріблом, якому понад 1500 років. Про це розповіли у Волинському краєзнавчому музеї. Качинський скарб срібних речей датується приблизно 420 роком і належить готам – одному із східногерманських племен, передають Патріоти України з посиланням на інформаційне агенство "Конкурент".

До появи готів на Волині мешкали носії зубрицької культури, що належали до західного відгалуження венедсько-слов’янського масиву. В останній чверті ІІ століття населення цієї культури припинило існування і змінилося племенами вельбарської культури. Деякі дослідники ототожнюють готів з носіями вельбарської культури, які в IV – V століттях активно втрутилися в процеси культурної інтеграції, що супроводжували формування черняхівської культури. У ІІІ – IV століттях компактний вельбарський масив існував на Волині, де пам’ятки репрезентовані поселеннями та могильниками в Любомлі, в селі Баїв під Луцьком.

Качинський скарб було знайдено випадково в 1961 році, під час копання силосної ями. Знаходився він у горщику, перевернутому догори дном; при спробі його підняти горщик розпався на окремі фрагменти. З 1974 року скарб зберігається у Волинському краєзнавчому музеї і є окрасою експозиції відділу давньої історії. Унікальність підсилюється гармонійним поєднанням елементів орнаменту, функціональністю і естетикою кожної речі. Всі вони, окрім бурштинової намистини, виконані зі срібла 700, 860, 875 і 916 проб, залежно від вмісту в них лігатури.

Скарб складався з жіночих прикрас (пари двоплатівчастих фібул, велика щиткова пряжка з позолотою, сережка); фрагментів обладунку коня (вудила з чотирма срібними бляшками, дванадцятипелюсткова кругла бляшка, бляшки-підвіски), бурштинової намистини і злитку срібла, що є деталлю якогось невідомого предмета.

Точних аналогій речам з Качинського скарбу знайти не вдалося. Кожен предмет є індивідуальним за виконанням. Качинські фібули належать до групи гладеньких інкрустованих великих двоплатівчастих фібул з сильно видовженою ромбічною ніжкою, розширеною дещо вище середини (фібули Унтерзібенбрунна).

Ширші рамки датування великої поясної щиткової пряжки з позолотою. Вона аналогічна розкішним виробам, що були популярними серед варварської знаті Європи у V столітті і виготовлялися римськими ремісниками. Аналоги предметам кінського обладунку відомі з багатьох могил на території Румунії, Угорщини, Польщі. Вони виготовлялися в майстернях Рейну і Північної Італії; датуються рубежем IV – V століть і особливо поширені в перших десятиліттях V століття. Дослідниками виділено цілу групу знахідок під назвою «скарби типу Качина-Кошована», де співіснують багаті набори жіночих прикрас і кінської упряжі, виготовлені в пунсонній техніці.