В Українських Карпатах створили понад 20 нових форелепадів. Природоохоронні розповіли, навіщо пішли на значні затрати. Це дійсно вражає

На території Національного природного парку "Верховинський" споруджено понад 20 нових форелепадів – спеціальних гідротехнічних конструкцій, які суттєво поліпшують умови існування й нересту струмкової форелі. Про ініціативу розповіли у Всесвітньому фонді природи WWF-Україна, передають Патріоти України.

Форелепади – це штучно створені перепади течії на струмках, які виконують одразу кілька важливих функцій:

• збагачують воду киснем
• зменшують швидкість течії
• запобігають ерозії та стабілізують гідрологічний режим гірських річок
• зміцнюють берегову лінію
• допомагають рибі долати пороги й мігрувати до нерестових ділянок
• створюють природні укриття для риби (у цих місцях створюються водні "кишені", які захищають рибу під час стихійних лих).

Форелепади – це природне рішення для зміцнення популяції риби у гірських потоках. Вони допомагають відновити та стабілізувати популяцію струмкової форелі – одного з важливих компонентів раціону бурого ведмедя, зменшуючи ризик його виходу до людських поселень.

Скорочення природних територій через вирубку лісів, розростання міст, активну забудову дедалі частіше змушує диких тварин шукати їжу поблизу людських господарств. Саме тоді виникають конфлікти між людьми й хижаками: тварини навідуються до ферм і пасік, а місцеві мешканці змушені захищати своє майно, часто вдаючись до радикальних методів.Щоб зменшити такі ризики й відновити природні джерела корму для тварин, на території Національного природного парку "Верховинський" споруджено понад 20 нових форелепадів. Нові форелепади поліпшують умови існування та позитивно впливають на стан популяції струмкової форелі у басейні Білого Черемошу. А відновлена популяція форелі забезпечує природну кормову базу для бурого ведмедя, зменшуючи ймовірність того, що тварини шукатимуть поживу біля людських поселень.

Ініціативу реалізували спільно з Всесвітнім фондом природи WWF-Україна та ГО "РахівЕкоТур" у межах міжнародного проєкту COOP4SAFE, спрямованого на збереження біорізноманіття та гармонійного співжиття людей і диких тварин.

"Покращення умов для відтворення струмкової форелі має значення не лише для збереження цього цінного виду риб. Форель є одним з важливих компонентів раціону бурого ведмедя. Там, де популяція риби чисельна і форель легкодоступна для ведмедя, хижаки менше наближаються до людських поселень у пошуках їжі. Таким чином зведення форелепадів допомагає зменшувати ризики конфліктів між людьми та дикими тваринами у Карпатському регіоні", – зауважує Остап Решетило, зоолог, менеджер проєктів "Рідкісні види" WWF-Україна.

Ведмідь бурий під загрозою: WWF-Україна закликає зберігати міграційні маршрути й оселища "господаря Карпат"

Ведмідь бурий (Ursus arctos) є найбільшим хижаком Європи! Колись він заселяв увесь Європейський континент, але за останні століття зник з більшості європейських регіонів.

За приблизними даними, в Україні нині мешкає близько 300 особин бурого ведмедя, і вид занесений до списків Червоної книги України.

"Річ у тому, що бурий ведмідь потребує великих суцільних природних територій, де він може знаходити їжу, виховувати потомство та вільно пересуватись (мігрувати). Однак активне будівництво доріг, розростання населених пунктів, масштабні вирубки лісів і розширення сільськогосподарських угідь призводять до втрати природних середовищ існування (оселищ) ведмедя бурого. Фрагментація оселищ та скорочення площ лісів ізолюють популяції та загрожують їхньому існуванню", – пояснює Ігор Дикий, зоолог, менеджер проєктів "Рідкісні види" WWF-Україна

Як налагодити мирне співжиття людей і диких тварин

У пошуках нових територій і кормових ресурсів ведмеді все частіше наближаються до людських господарств. Клишоногі шукають їжу, а люди – спосіб захистити своє майно. Так виникають конфлікти між людьми та дикими тваринами.

"Ведмеді найбільше конфліктують із бджолярами: заходять на пасіки й можуть ламати вулики. Тому там, де ризик найбільший, ми радимо пасічникам встановлювати електроогорожі. Після цього ведмідь більше не підходить – відчуває удар струму й намагається обійти пасіку стороною", – зазначає Ігор Дикий.

фото: WWF-Ukraine

Електроогорожа – це спеціальний паркан із дроту під слабким струмом. Він безпечний для життя тварини, але створює відлякувальний імпульс у разі контакту. Така система широко застосовується в Європі для захисту худоби та пасік, і в Україні вже демонструє свою ефективність.

WWF-Україна закупив і передав фермерам та пасічникам 45 електроогорож, які допомагають запобігати конфліктам і забезпечують мирне співіснування людей та диких тварин у Карпатах.

Довідково. Про проєкт COOP4SAFE. Проєкт "Співпраця заради збереження біорізноманіття та забезпечення гармонійного співіснування людей і диких тварин у транскордонному регіоні" (COOP4SAFE) сприяє транскордонній співпраці та використовує інноваційні інструменти, які дозволяють залучати місцеві громади до природоохоронних ініціатив та зробити свій внесок у збереження біорізноманіття в прикордонних районах Словаччини, Румунії та України.

Всесвітній фонд природи WWF – одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання. Понад 20 років WWF реалізує проєкти в Україні. З 2019-го діє як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості й науковців.