Варто знати! Хто має підстави для відстрочки від мобілізації в Україні

Через повномасштабне вторгнення держави-агресора Росії Україна змушена проводити мобілізацію військовозобов'язаних. Відповідно до законодавства, окремі категорії громадян мають право на відстрочку навіть на час воєнного стану, передають Патріоти України.

Щоб оформити її, потрібно подати відповідну заяву в комісію при ТЦК і СП або ж скористатися застосунком Резерв+. OBOZ.UA нагадує, у кого є можливість отримання відстрочки у вересні 2025 року.

Що каже закон

Правила, що стосуються відстрочки, закріплені у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

У цій статті сказано, що призову на військову службу під час мобілізації не підлягають заброньовані військовозобов'язані, а також особи:

– з інвалідністю, а також визнані ВЛК тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (із наступним проходженням військово-лікарської комісії);

– на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (окрім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів і її сукупний розмір перевищує суму платежів за три місяці);

– які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий із батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду;

– які є батьками/опікунами/піклувальниками/прийомними батьками/батьками/вихователями дитини з інвалідністю до 18 років;

– які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, також дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа або паліативної допомоги (що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією), але якій не встановлено інвалідність;

– на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка має інвалідність I чи II групи;

– які є усиновлювачами дитини (дітей), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років;

– зайняті постійним доглядом за родичами – дружиною/чоловіком, дитиною, батьками (своїми чи дружини/чоловіка), – якщо вони мають висновок медкомісії про потребу в постійному догляді, або якщо вони мають інвалідність I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати;

– є опікунами особи, визнаної судом недієздатною;

– які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи (або ж III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності в особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу чи інших паралітичних синдромів);

– які мають дитину (дітей) до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу;

– які є здобувачами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти на денній або дуальній формах навчання, але які здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий, також – докторанти й особи, зараховані на навчання до інтернатури;

– які є науковими й науково-педагогічними працівниками закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, загальної середньої освіти – за умови роботи не менш як на 0,75 ставки;

– які мають близьких родичів (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра), що загинули або зникли безвісти під час проведення антитерористичної операції, а також під час забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації під час дії воєнного стану;

– які є членами сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності;

– стосовно яких у визначеному законом порядку встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України;

– до досягнення 25-річного віку, які пройшли базову загальновійськову підготовку чи базову військову службу;

– які проходили військову службу й були звільнені зі служби у запас у зв'язку із звільненням з полону.

Окрім цього, відстрочка надається особам, є державними службовцями:

• керівниками міністерств та їхніми заступниками, керівниками державних органів, органів держуправління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
• народними депутатами України, депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• суддями, зокрема Конституційного Суду України, членами Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівником служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступником, дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя;
• уповноваженим ВРУ з прав людини;
• головою та іншими членами Рахункової палати;
• працівниками органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міноборони, ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформаці, СБУ, Служби зовнішньої розвідк, Національної гварді, Державної прикордонної служби, Управління державної охорон, апарату Міністерства внутрішніх справ та експертами установ експертної служби МВС;
• дипломатичними службовцями, які займають диппосади;
• державними службовцями, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність президента, Верховної Ради та Кабміну.