Вбитий окупантами полонений не єдиний, українців роками вбивали за "Слава Україні", - історик Юзич

Слава Україні - ці два слова, які українець промовив в очі російським нелюдям за мить до смерті, налякали їх сильніше за зброю. Український патріотичний клич має надзвичайну силу, адже саме ці слова вселяли страх ворогам і сто років тому. За них окупанти з різних країн роками вбивали українських патріотів. Про це розповів історик, майор ЗСУ Юрій Юзич у Facebook. Він навів факти та назвав дату першого відомого випадку страти українців за слова "Слава Україні!", передають Патріоти України.

"Перший такий відомий випадок стався в березні 1919 року. В центрі Львова. На Цитаделі. Перед розстрілом, звичайні сільські юнаки із передмістя вигукнули: "Слава Україні!". Це були хлопці, яких звинуватили в розвідувальних діях на користь української армії. Їхні прізвища – Фолис та Саламонович (за іншими даними цим другим був ремісник Єремійчук)", – розповів історик.

Поляки обладнали місце страти, вкопавши в землю стовпи. До них колючим дротом прив'язали українців. Кожному з них на плечах навпроти серця намалювали хрест. Стріляли в спину, вочевидь боячись дивитись їм у вічі.

Розстріляний Михайло Фолис був випускником академічної гімназії у Львові. Його батько – депутат австро-угорського-парламенту у Відні отець Йосиф Фолис, був відомим священником на парафії в селі Скнилів, яке сьогодні є одним з мікрорайонів Львова. Він помер раніше за сина на 2 роки. 27-річного Михайла Фолиса стратили за рішенням польського військово-польового суду.

Через 20 років, у березні 1939-го, мадярські нацисти масово розстрілювали полонених бійців Національної оборони Карпатської України та активістів "Карпатської Січі", які захищали українське Закарпаття від окупантів. Більшість із них вмирала зі словами "Слава Україні".

Юрій Юзич розповів про страту чотаря Юрія Пекаря, активіста місцевого Пласту. "Йому прив’язали на шию камінь – бо смертельно поранених українських вояків кидали в Тису. На камені написали: "Так згинуть всі українці". Вмираючи Пекар крикнув: "Слава Україні!", – розповів історик.

Капелан "Карпатської Січі", васліанин Севастіан Сабол, під враженням героїчної мужності січовиків написав вірш:

"Минулося, та не забулось! Хуст

остався спомином живим понині:

Розстріляний стрілець, а з його уст

Останній покрик: Слава Україні!"

А наступні 20 років уже російські чекісти страчували тисячі воїнів УПА та підпільників ОУН. Вони піддавали страшним тортурам українських патріотів.

"Як розповідав один шокований чекіст: ти його кишки на руку намотуєш, а він тобі – з усмішкою: Слава Україні!", – написав історик.