Відома українська режисерка емоційно висловилась про жінок, які ховають своїх чоловіків від мобілізації

Режисерка фільмів Життя блакитне, ніби апельсин і Я і Фелікс Ірина Цілик відреагувала на обговорення законопроєкту про мобілізацію у Мережі, передають Патріоти України.

Ірина Цілик, чий чоловік, письменник Артем Чех, з 2015 року служить в ЗСУ, пригадала слова однієї лікарки, яка колись заявила, що вона б своєму чоловіку «ногу зламала, але не відпустила на війну». Режисерка і письменниця висловилася про мобілізацію і бажання жінок сховати чоловіків від повісток, а також свідомого уникання чоловіків ТЦК та отримання повісток.

«На початку війни так складалися обставини, що в моєму найближчому колі майже не було інших жінок, чиї чоловіки би теж воювали. Тоді, роззираючись довкола, я не могла не думати часом про те, чи хоч комусь із них, чоловіків моїх подруг, приходили також повістки і як вони діяли. Однак ми ніколи не говорили про це. Ну і так, моєму чоловіку тоді, мабуть, прийшла повістка, бо він до цього двічі ходив у військкомат і нагадував про своє існування (вступати в добровольчий батальйон він тоді не наважився, але виконувати свій мобілізаційний обов’язок був готовий). І все ж хоч комусь ще в моєму оточенні повістки приходили, правда? Питання без відповіді. Чи легше мені від того, що тепер, під час повномасштабної війни, більшість чоловіків моїх подруг уже воюють, а деякі загинули? Ні, мені аж ніяк не легше. Але я знову не можу не думати про різні речі», — написала вона.

Цілик зауважила, що життя жінок, чиї чоловіки пішли воювати з початком війни кардинально змінилося, і немає «чітких дедлайнів», коли вони повернуться, на відміну від тих родин, «які вирішили удавати, що мобілізація їх не стосується».

Вона емоційно висловилася про чоловіків, які свідомо уникають мобілізації та маршрутів, де можуть отримати повістку, і їхніх жінок, і задається питаням: «Як це».

«Але я не можу не думати про деякі речі, не можу не уявляти собі, як інші сімейні пари обговорюють у своїх спальнях упівголоса сценарії того, як уникнути мобілізації. Або взагалі не говорять про це, але ніби між іншим уникають тих маршрутів, де можуть отримати повістку. Мені справді цікаво, як це. Ти точно знаєш, що чоловіки твоїх знайомих і подруг потрапили у безстрокове (або з дуже розмитими туманними перспективами) армійське рабство саме тому, що їх нема ким замінити. Але це нічого, нас це не стосується. Ми просто уникаємо тих доріг, де можуть видати повістку, а ввечері разом лягаємо у тепле ліжко і не говоримо про це», — написала вона.

Пост Ірини Цілик викликав емоційну реакцію як жінок, чиї чоловіки долучилася до війська після повномасштабного вторгнення і їх ніким замінити на фронті бодай на час короткочасної відпустки, так і чоловіків, які ще не служать.

«Але ніби між іншим уникають тих маршрутів, де можуть отримати повістку» — учора бачив, як авто зупинилося метрів за 50 від поліцейських з ТЦК-шниками, які зупиняли авто, розвернулося через подвійну і дало по газах. Дивився і думав — чи сам за кермом чоловік, чи з дружиною? Чи соромно йому за те, що він робить? Як вони дивляться одне одному в очі?", — коментує підписник Цілик Юрій Гайдай.