“Він геніальний пілот”: На війні загинув 21-річний військовий Даниїл Новіков, який повернувся з Бельгії, щоб стати на захист України

На війні Росії проти України загинув 21-річний військовослужбовець, доброволець, пілот FPV-дронів Даниїл Новіков. Коли почалося повномасштабне вторгнення, йому було 19 років. Хлопець працював у Бельгії, але повернувся додому, щоб піти захищати країну. Про смерть друга та напарника повідомила у себе в Facebook журналістка, головна редакторка сайту “Доступ до правди” Леся Ганжа, яка зараз служить у 518 батальйоні, передають Патріоти України.

“Сьогодні 40 днів, як загинув мій друг і напарник Даня. Дані 21 рік. І він геніальний пілот. Напарниками ми стали майже випадково: у квітні ми обидва перевелися в один підрозділ. У мене була задача запустити FPV, і мені треба було вибрати напарника. Це не така проста задача в підрозділі, де всі давно і всі розділені на екіпажі. Він приїхав через кілька днів після мене, і тоді я просто підійшла до нього і спитала: Будеш зі мною літати на FPV? Він сказав “Буду” — і ми полетіли”, — розповіла Леся Ганжа.

Вона вчилася літати на FPV навіть не тижні, їй давалося дуже складно — в цьому ділі серйозну роль грає вік і швидкість реакції, каже військова. Даня ж один день політав на симуляторі, на другий він уже літав.

“Ще через кілька днів підучував мене. "Тобі не дошкуляє, що твій учень переріс свого вчителя?" — мені й таке казали. Мені не дошкуляло. Йому теж. Даня — це був для мене дуже вимолений друг. Я мріяла, що б у мене на війні був друг. Бо війна, крім усього іншого, це ще й почуття тотальної самотності. Я вже якось писала, що коли у тебе на війні з'являється справжній напарник, то, вважай, ти виграв джекпот. Напарник — це навіть важливіше, ніж командир. Бо командир тебе посилає в ж.., а напарник — це той, з ким ти маєш в цю ж... сходити, виконати завдання і повернутися. І немає іншої людини, якій ти під час цього походу віриш більше і за життя якої переживаєш більше. І точно знаєш: що він так само вірить тобі. І переживає за тебе. Бо ніхто за тебе не переживає, крім рідних”, — розповіла Леся Ганжа.

Коли почалася війна, Дані було 19 років і він працював в Бельгії, каже військова, навіть збирався там лишатися. Однак повернувся воювати за Україну.

“Його не хотіли призивати в Полтаві, бо Даня студент стаціонара в академвідпустці, тоді він поїхав в Бахмутський військкомат (літо 2022) і призвався там. В нього два поранення — в Зайцевому і в Бахмуті. Батько у Дані — військовий лікар, кілька днів тому йому виповнилося 60, Даня ще влітку купив йому машину — щоб на ювілей і на дембель. У Даніної мами остання стадія раку. Ми їй не говоримо. Вона зараз в лікарні — добрі люди в Полтаві помогли покласти. Про те, що його нема, я дізналася по рації. '"Хто лишився на позиції?" — "Двохсоті" — "Хто 200?" — "Даня і ..."... Світ зупинився”, — розповіла Леся Ганжа.

Його тіло лишилося на окупованій території. Він вважається зниклим безвісти. “Але наш Даня ні в якій безвісті не зникав, він загинув при виконанні бойового завдання. Його батько теж так вважає, і ми готуємося до суду, поки є п’ять живих свідків його загибелі… Кажуть, останніми словами Дані були: “О! FPV-дрон летить”. Він влетів йому в голову і зніс пів черепа”, — розповіла Леся Ганжа.

За її словами, якби не війна, то вони навряд чи подружилися — навіть не зустрілися б. “Ми були такою кумедною парочкою — тьотка і піонер. Про нас багато пліткували, бо армія — це місце, де багато пліткують. Нам було погано. Але нам було добре. Ми були щасливими людьми в аду. Я би мала написати цей пост раніше, але я не могла”, — розповіла Леся Ганжа.