"Візуально - Друга світова": Український захисник розповів, як відбувалась херсонська операція, і вказав на головні складнощі

У середу, 30 серпня, була річниця початку Збройними силами України Херсонсього контрнаступу. Український захисник Сергій Жолонко розповів, як проходила та операція, порівнявши її з Другою світовою війною передають Патріоти України.

Свої спогади військовий опублікував у Facebook. За його словами, основними складнощами для наших захисників на полі бою були ворожі літаки, деякі з яких були перефарбовані у кольори ЗСУ. Вони контролювали небо, наша ППО не діставала, літали дуже низько.

Свої спогади боєць почав із 5 ранку 29 серпня 2022 року, наша армія перебувала неподалік річки Інгулець.

"Дорогою, ще з Березнегуватого, криє ворожа арта, сотні наших бойових машин та тисячі людей йдуть до переправ... Розпочався "Херсонський наступ". Візуально – Друга світова", – зазначив Жолонко.

"Починають крить цілеспрямовано по нас..., з**буємось, дорога в вирвах, пилюка непроглядна + наші поставили димовухи, нічого не видно, безперервно рухаються танки, бехи та різна дрібнота... Тєчік по такій дорозі та з такою швидкістю, мабуть, ніколи не їздив... Все норм... На "базі"", – описав події того дня військовий.

Всю наступну ніч, за його словами, тривали артдуелі. Боєць також побідкався, що вранці знайшов зв'язок і зателефонував, оскільки у цю саму мить почався мінометний обстріл.

"В цю мить приход міни, всі ховаємося в хаті як рідні, обіймаючись на підлозі, починаємо рахувати... 5-я лягає під хату, шостої, слава Богу, не дочекались... Міняємо схованку. Перебігаємо в розху*рений ангар для худоби (якась майстерня з запахом г.). Там вже знайшли Василя та Колю, перед обстрілом оба пішли до вітру за цей ангар... Залазили (влітали) у розбиті вікна..." – з болем згадує боєць.

Цього дня військові також дізналися про двох "200-х" з третьої роти. "Обидва, оба молоді, один – точно з Новоукраїнки, прильот в окоп. 300-х десь 6. Ніч традиційно неспокійна, в районі переправи червоне зарево", – розповів Жолонко.

1 вересня він знову вийшов у наряд під суцільними канонадами і, згадуючи ті події, порівняв їх із днем Бабака – безперервним повторенням тих самих страшних подій. Тоді військові дізналися про ще одного загиблого у їхньому батальйоні. Після цього ворог влаштував авіаналіт.

"16.00. Дізналися жахливу інфу: після того, як літак "відпрацював" по нас, далі "працював" по позиціях 1 роти... 5-200-х, 5-300-х... В цій роті в мене друзі..., кажуть "френлі-фаєр"! Кому віріти – не знаю, бачу одне – повітря контролюють о*ки (UPD – це були рашка-літаки з Криму, розмальовані під ЗСУ)", – зазначив військовий.

Такі "дні-близнюки" тривали до 8 вересня. Того дня близько першої години ночі Жолонко дістав контузію. "Не пам'ятаю час між вибухом, від якого знепритомнів та наступним. Багато "сонців", які вибухають. Й*бане горіння, суцільна пилюка, втрата орієнтирів, рвота... Голова розколюється, біль... Ворота ангару увігнулися, їх присипало камінням. "Жмеринку" закинуло вибуховою хвилею під шишарь. Якщо б затримався ще на секунду зовні – його б не було... Від евакуації він відмовився. Достояв в наряді до 6 ранку, мозок не працює..." – згадував боєць. Лише тоді його відвезли в медроту.

"Поставили крапельниці, довго, багато, тіпає, повернули в медвзвод до "Лаванди". Гірше. ...далі як "по етапу" – евакуація..." – розповів Жолонко.У середу, 30 серпня, була річниця початку Збройними силами України Херсонсього контрнаступу. Український захисник Сергій Жолонко розповів, як проходила та операція, порівнявши її з Другою світовою війною.

Свої спогади військовий опублікував у Facebook. За його словами, основними складнощами для наших захисників на полі бою були ворожі літаки, деякі з яких були перефарбовані у кольори ЗСУ. Вони контролювали небо, наша ППО не діставала, літали дуже низько.

Свої спогади боєць почав із 5 ранку 29 серпня 2022 року, наша армія перебувала неподалік річки Інгулець."Дорогою, ще з Березнегуватого, криє ворожа арта, сотні наших бойових машин та тисячі людей йдуть до переправ... Розпочався "Херсонський наступ". Візуально – Друга світова", – зазначив Жолонко.

Він тоді привіз на передову БК, провізію та інші речі, необхідні бійцям, та провів ніч у розбитій будівлі під постійними обстрілами. Уже 30 серпня о 6 ранку українські бійці поставили антену на пагорбі, знову-таки під обстрілами ворожої артилерії.

"Починають крить цілеспрямовано по нас..., з**буємось, дорога в вирвах, пилюка непроглядна + наші поставили димовухи, нічого не видно, безперервно рухаються танки, бехи та різна дрібнота... Тєчік по такій дорозі та з такою швидкістю, мабуть, ніколи не їздив... Все норм... На "базі"", – описав події того дня військовий.

Всю наступну ніч, за його словами, тривали артдуелі. Боєць також побідкався, що вранці знайшов зв'язок і зателефонував, оскільки у цю саму мить почався мінометний обстріл.

"В цю мить приход міни, всі ховаємося в хаті як рідні, обіймаючись на підлозі, починаємо рахувати... 5-я лягає під хату, шостої, слава Богу, не дочекались... Міняємо схованку. Перебігаємо в розху*рений ангар для худоби (якась майстерня з запахом г.). Там вже знайшли Василя та Колю, перед обстрілом оба пішли до вітру за цей ангар... Залазили (влітали) у розбиті вікна..." – з болем згадує боєць.

Цього дня військові також дізналися про двох "200-х" з третьої роти. "Обидва, оба молоді, один – точно з Новоукраїнки, прильот в окоп. 300-х десь 6. Ніч традиційно неспокійна, в районі переправи червоне зарево", – розповів Жолонко.

1 вересня він знову вийшов у наряд під суцільними канонадами і, згадуючи ті події, порівняв їх із днем Бабака – безперервним повторенням тих самих страшних подій. Тоді військові дізналися про ще одного загиблого у їхньому батальйоні. Після цього ворог влаштував авіаналіт.

"16.00. Дізналися жахливу інфу: після того, як літак "відпрацював" по нас, далі "працював" по позиціях 1 роти... 5-200-х, 5-300-х... В цій роті в мене друзі..., кажуть "френлі-фаєр"! Кому віріти – не знаю, бачу одне – повітря контролюють о*ки (UPD – це були рашка-літаки з Криму, розмальовані під ЗСУ)", – зазначив військовий.

Такі "дні-близнюки" тривали до 8 вересня. Того дня близько першої години ночі Жолонко дістав контузію. "Не пам'ятаю час між вибухом, від якого знепритомнів та наступним. Багато "сонців", які вибухають. Й*бане горіння, суцільна пилюка, втрата орієнтирів, рвота... Голова розколюється, біль... Ворота ангару увігнулися, їх присипало камінням. "Жмеринку" закинуло вибуховою хвилею під шишарь. Якщо б затримався ще на секунду зовні – його б не було... Від евакуації він відмовився. Достояв в наряді до 6 ранку, мозок не працює..." – згадував боєць. Лише тоді його відвезли в медроту.

"Поставили крапельниці, довго, багато, тіпає, повернули в медвзвод до "Лаванди". Гірше. ...далі як "по етапу" – евакуація..." – розповів Жолонко.