З архіву ПУ. "До викрадення Олександра причетні українські спецслужби": Екслюзивне інтерв'ю з тіткою бранця Кремля Олександра Шумкова (фото, відео)

У російському полоні вже два роки перебуває військовослужбовець ЗСУ, учасник Революції Гідності та війни на Донбасі Олександр Шумков. Його незаконно засудили за членство у "Правому секторі" до 4 років російської тюрми, передають Патріоти України 21 вересня 2019 року. Тітка політв'язня Людмила Шумкова розповіла про ймовірну причетність українських спецслужб до викрадення Олександра та чому його ім'я не фігурувало в списках на масштабний обмін 7 вересня, а також про те, чим він займався до полону, яке зсередини російське судилище, що дає сили рідним вести боротьбу за справедливість та чи є надії на звільнення найближчим часом.

- Що вам відомо про ймовірну причетність українських спецслужб до його викрадення?

- З кінця 2015 по 2017 роки включно Олександр працював у військовій прокуратурі на Херсонщині. Як військовослужбовець-контрактник з вищою юридичною освітою, він залучався у якості дізнавача до військових правоохоронних органів, де займався розшуком та дізнанням дезертирів.

Розумієте, він залучався українськими спецслужбами в певні спецоперації. Саме під час зустрічі з оперативним джерелом під час такої спецоперації Олександра викрали 16 серпня 2017-го з території України і перевезли через кордон в пункті Бачівськ та передали ФСБ в пункті Троєбортне.

Про причетність українських силовиків до викрадення свідчить і наступне. Справу за ч. ст 146 КК України, в рамках якої проводили спецоперацію, спочатку проводила слідча група Головного управління Нацполіції в Херсонській області. Але після того, як у вересні 2018-го Олександр написав заяву, де виклав подробиці свого викрадення і зазначив, що вважає дотичними до свого викрадення деяких посадовців військової прокуратури та спецслужб, справу передали за підслідністю до Головного слідчого управління СБУ...

Наразі Шумков розуміє, що в багатьох органах державної влади має відбутись очищення. Адже, не секрет, що наразі в структурах спецслужб також є не ті люди, які намагаються займатися безпекою України, а заробітчани, які співпраюють з країною-агресором.

- На вашу думку, чому Шумков не увійшов в список на обмін?

- У нього надій на обмін не було. Він чітко усвідомлює, що буде там весь термін. Його бентежить, що може постати питання з якоїсь причини писати помилування в країни-агресора, то він однозначно цього не буде робити. Умовно-дострокове звільнення теж йому не світить.

Звільнений заручник Володимир Балух був засмучений тим, що не побачив Олександра, коли повернувся в Україну. З Сашком вони разом знаходилися в одній колонії в одному бараці посиленого режиму. Нам відомо також, що Володимир Балух написав лист підтримки Олександру, який він вже отримав. У свою чергу Володимир чекає відповіді вже тепер від Сашка. Балух записав відеозвернення на підтримку друга.

Дуже активно Олександра підтримує українська діаспора, зокрема в Латвії. Активістка Тетяна Лазда від імені Українського центру в Латвії веде листування з Олександром. Світова Управа Спілки Української Молоді (СУМ) також звернулася з відкритим листом до Президента України, в якому просить включити свого вихованця до переліку на обмін.

Ми вважаємо, що хтось в Україні не зацікавлений в поверненні Олександра на Батьківщину, оскільки він є небезпечним свідком – носієм певної оперативної інформації. Більше того, після викрадення Сашка військова прокуратура херсонського гарнізону по відношенню до нього відкрила кримінальну справу по "дезертирству". При тому, що Нацполіція Херсонщини відкрила провадження за ч. 2 ст 146 (викрадення людини групою осіб). І дивно, що 6 вересня 2017-го слідчий комітет РФ по Брянській області висуває Олександру підозру за ч. 2 ст. 282.2 КК РФ (участь в екстремістській організації), а 14 вересня 2017-го в Україні військова прокуратура відкриває справу за ст. 408 і заявляє, що Олександр від служби ухиляється та в Україну не повертається!.. Я вважаю це взагалі квінтесенція цинізму!

А вже згодом ми дізналися, що проти Олександра порушили ще кримінальну справу за ст. 263 КК України (незаконне поводження зі зброєю). Як з'явилась ця справа? У травні місяці 2017-го Саша був присутній серед оперативних співробітників СБУ при обшуку в приміщенні особи, яка займалася переробкою зброї. Цю людину заарештували та обрали домашній арешт, виконання якого поклали на військову прокуратуру. Цікавий факт, що мешкала ця особа в будинку, де на першому поверсі було розташовано військова прокуратура. Проте, практично через пару днів ця людина втекла з під домашнього арешту та по підробному паспорту перетнула кордон України в бік РФ і стала головним свідком по справі в РФ проти Олександра! А в Україні відкрили абсурдну справу щодо нього, мовляв, через "незаконне поводження зі зброєю".

Причому навіть зараз суддя Херсонського міського суду Наталля Стамбула у відсутність Олександра проводить судові засідання, виносячи ухвали про те, що Шумков був належним чином повідомлений про розгляд справи, але причини неявки в судове засідання їй не відомі, що без поважних причин не з'явився до суду. Ви уявляєте, загальновідомо, що його незаконно ув'язнили в російській тюрмі, а їм невідомі причини неявки! Дуже сподіваємося, що коли нарешті Сашко повернеться додому, усі посадові особи понесуть кримінальну відповідальність за фабрикацію і фальсифікацію справ щодо нього.

- Вам відомо, чи ведуться наразі перемовини про другу хвилю обмінів на рівні омбудсменів чи Міністерства закордонних справ?

- Ми чули з новин та від омбудсмена Людмили Денісової, що, начебто, тривають перемовини щодо другої хвилі обміну. Але без жодних подробиць. Невідомо, хто потрапить до списку та чи взагалі його складають.

- У чому наразі Олександр знаходить розраду у тюрмі, чи є доступ до книг і періодики?

- Завдяки російській ініціативі "Меморіал" він отримує два журнали про історію, економіку, фінанси та політичну аналітикау "Дилетант" і "Експерт". Нам багато росіян-волонтерів допомагають. Наприклад, правозахисна організація "Громадський вердикт". Він також просив літературу. Ще раз хотів прочитати "Холодний яр", але таке чтиво не пропустять. Просив Маркеса і "Державу" Маккіавелі. Книга надійшла від волонтерки Тетяни Касьянової з організації "Казки для Політв'язнів". Але і її він не отримав. Мовляв, всі книжки мають пройти крізь інтернет-магазин і замовлятись для колонії на ім'я.

Саша пише п'єсу чи сценарій до фільму. В основі – детективна історія про наркокартель і тим, хто йому протистоїть. А в результаті все вилетіло у велику політику міжнародного масштабу. Написав першу частину за півроку, у планах – трилогія. Підозрюю, в основі – реальний сюжет...

- Чим Сашко займався до Майдану? Себто, як вкладався, аби розбудувати Україну?

- Олександр з 16 років займався активною громадською діяльністю у Спілці української молоді (СУМ) спрямованою на розбудову України. У 2006-2007 роках вони займались пропагуванням на півдні України української мови, підтримували вояків УПА, які були живі на той період. Тоді це було революційно, бо навіть у вишиванці було небезпечно йти по вулиці. Як референт по Херсонській області він проводив історічні лекторії та тематичні виставки про воїнів УПА. За його участі відкрили пам'ятник борцям за волю України у с. Змеївка і все це відбувалося в 2009-2010 роки, коли влада Януковича переслідувала націоналістів за їх любов до України.

Коли стався Майдан, Шумков теж не був осторонь. Кинув все, поїхав з самого початку в Київ. Опинився на Майдані, коли били студентів, був 1 грудня, здійснював активні дії на Грушевського. А згодом прямо з Майдану вирушив на війну, де воював у складі ДУК "Правий Сектор" на сході України.

- Відома гучна історія, коли Олександру відмовили у Премії імені Левка Лук'яненка, чому так сталося?

- На розгляд заяви про призначення стипеднії подавали клопотання 2 організації "Правий сектор" та Спілка української молоді. Проте Олександр не потрапив до списку осіб, яким призначено стипендію імені Левка Лук'яненка Указом президента. Ця стипендія призначається особам, які постраждали за свою політичну або громадську діяльність, спрямовану на захист територіальної цілісності України. У знайомих Сашка це викликає великий подив. Розумієте, окрім просвітницької діяльності й активної участі в Революції Гідності та війні, навіть підставою вироку, яким російській суд запроторив Олександра за грати на 4 роки, стала його громадська та політична діяльність!... Оскільки засудили його за ідеологію та за участь в організації "Правий Сектор".Інформації про його діяльність багато навіть у відкритих джерелах. Чому не призначено? Невідомо, нам так ніхто нічого не пояснив. Кому вигідно? Теж залишається лише здогадуватися.

- Чи може це частково свідчити, що по поверненню на Сашка можливий тиск нової влади, за умови відсутності очисток?

- Звісно, якщо так звана чистка не пройде в певних структурах, у тому числі й силових, то тиск і переслідування можуть продовжитися і по поверненню Олександра в Україну. Але ми готові до боротьби за справедливість.

- Повернімося до полону. Ви одні з небагатьох родичів, які їздять підтримувати Олександра на російські суди. Яким є російське судилище зсередини?

- Вони сприймають нас всіх за нацистів і фашистів. Не дають спілкуватись в суді. Не можна до нього підходити. Якщо ти під час нарадчої не виходиш, тебе просто виштовхують у спину. Якось Сашко просив перекладача на суді, а жінка-конвоїр пропонувалв "вивести хохла на мороз, аби він швидко заговорив". Принизливо ставляться до українців водночас вважають, що ми становимо загрозу. Навіть на винесенні вироку ти робиш щось на емоціях і розумієш, що його просто треба підтримати.

Я під час "останнього слова" Олександра викрикнула, Росія буде в руїнах. Не розуміла, що можу не вийти з цього суду... Як воно зсередини? Таке враження, що кіно йде, а ти спостерігаєш. Ми ж взагалі ніколи не їздили в Росію. Уперше довелось їхати БлаБлаКаром. Це реально страшно. Виїздили 1 листопада, в Україні було тепло, а в них сніг лежав. Таке враження, що реально в Мордор потрапляєш! Зовсім інша енергетика.

Загалом в Росії враження, що ти потрапив у машину часу СССР кінця 1980-х. Якось ми з мамою Сашка приїздили на різдвяні свята перед апеляцією щодо вироку. Так от там серед розвішаних листівок на одній напис: "Дякую Сталіну за Новий рік". Загалом враження, що ти потрапив у машину часу СССР кінця 80-х.

- Що можуть українці робити зараз на підтримку бранців Кремля, які лишились в полоні?

Важлива інформаційна підтримка з боку громадян. Дуже підтримують листи, це надає моральних сил витримати все, розуміти, що це не дарма і вийти звідти живими.

Підтримати Олександра Шумкова можна, надіславши листа через Фсин-письмо, вказавши колонію ИК-4 і місто Торжок. А можна звичайною поштою за адресою: 172011, Тверская область, г. Торжок, ул. Старицкая, д. 79, ФКУ ИК-4 УФСИН России по Тверской области, Шумкову Александру Сергеевичу 1989 г. р. Писати російською і з дотриманням цензури.