З архіву ПУ. "Это было сильно, у прохожих "ватанов" чуть эпилептические припадки не начались", - Фашик Донецький про марш Бандери (фото)

"Второй раз в жизни решил себя побаловать - съездить на марш, а точнее на факельное шествие в честь дня рождения Степана Бандеры. И поехал. В биндеровский Днепр", - пише у своєму блозі Фашик Донецький, передають Патріоти України 2 січня 2020 року, і продовжує:

"До поездки решил, что на марше буду говорить на русском, ибо, как гласит роспропаганда, мовний патруль и прочие мифические существа из больного мозга россиян уже ходють по городам Хунты и наводят ужасы на всех тех, кто не могут сказать слово -молодиця- без акцента из-за русскоговорящей челюсти, а значит есть шанс таки увидеть тех самых ноциздов и вешателей.

Про пересечение блокпостов рассказывать не буду, это тема отдельной статьи, поэтому расскажу об угнетенных и бедных рюцкегаварясчих, которые передвигаются по Днепру только в районе плинтуса мелкими перебежками], а первого числа нового года вообще из дому не выходят и рты заклеивают скотчем, шоб пособники Хунты их не сдали на курсы насильственной Украинизации или в концлагерь. Ну или на органы солдатам НАТО отдали, это ж Хунта. Сорри, отвлекся от основной темы. Теперь про сам марш и шествие.

Первое, что хочу отметить - это то, что среди участников факельного шествия не было ни одного человека с русским запахом изо рта, с перегаром то есть. Это реально круто, ибо, учитывая русские традиции празднования нового года, кто не в хлам и не рыгал под елочку, тот агент ЦРУ и точка.

Второе, что следует отметить, так это то, что марш - не сбор массовки, не показуха. Никаких автобусов для подставок под флажки и принудиловок как в Донецке, все добровольно и по желанию. Откуда в Днепре столько хвошиздов - непонятно, но они есть. Правда, роспропаганда напишет, что это специально привезенные актеры с западной Украины или агенты ЦРУ, но то таке. То, что русских бесит от того, что происходит вне их страны - это нормально, гены оккупантов дают о себе знать.

Четвертое, за что отдельное спасибо, так это за лозунг - Наша земля - Наші Герої. Чудове гасло. Фанати сталіна, берії, жукова та інших катів України можуть скільки завгодно шипіти чи смердіти у соцмережах, проте Україна - це наша земля, в нас свої Герої. Крапка. Хочеш святкувати день народження лєніна - єхай на*ух в мордор і там святкуй, а не в Україні. В Україні Кіборги - Герої, на росії - іхтамнєти. Росіяни вважають, що героїзувати окупантів - нормально, проте не розуміють, що прірва світогляду між Українцями та фанатами Гітлера з кремлівською пропискою з кожним днем збільшується, не дивлячись на всі зусилля роспропаганди. Навіть якщо соловйов станцює гопака в вишиванці в прямому ефірі на рос тб, все одно сталін залишиться катом України, а Довбуш, Кармелюк чи Шухевич будуть Героями. Це безумовно вселяє оптимізм і також змушує презирливо посміхатися, дивлячись на всі спроби з боку москви дискредитувати Реальних Героїв України.

П'яте - це позиція поліції. Не дивлячись на велику кількість людей з радикальними поглядами в одному місці, ніхто не бігав нікого не обшукував чи перевіряв документи. Дякую поліції міста Дніпра за те, що, не зважаючи на політичні суперечки, позиція правоохоронців проста: не порушуєш - ніхто до тебе не полізе, бо ти в вільній країні живеш. Це дійсно круто.

Шосте - кількість вати в Дніпрі. Фанатів ввх та рф в місті вистачає, смолоскипна хода це чітко виявляє. Особисто я з усмішкою дивився на те, як деяких перехожих тіпало від ходи, наче їх святою водою окропили. Неперевершене видовище, мені сподобалось

Сьоме - на ході не було донецьких, луганських чи західняків. На ході були Українці, які знають, що війна іде не між Донбасом і Україною, а з росією. І так - не менше половини учасників ходи розмовляли російською і ніхто їх за це не бив. Для тех, у кого скрепов полные штаны, перефразирую: в числе участников факельного шествия в честь дня рождения Бандеры в Днепре минимум половина разговаривали на русском.

Эпилог. Отдельное спасибо крикливым переселенцам из Крыма и Донбасса за речевку - Слава Киевской Руси, недоросия- соси-. Это было сильно, от этой речевки у прохожих ватанов Днепра чуть эпилептические припадки не начались. И последнее. Спасибо за новогоднее настроение, Днепр. Конец.".