Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Традиційно День Києва відзначають в останні вихідні травня. Цього року столиця вперше з часу новітньої історії святкуватиме свій день не лише у каштановому цвітінні, але й у блокадних захисних спорудах та протитанкових їжаках. А головні пам'ятники Києва прикрашені не святковими гірляндами чи кульками, а обкладені мішками з піском. Аби вберегтись від руйнувань внаслідок ракетних ударів, які наносить країна-агресорка Росія.
Вперше День Києва святкували 40 років тому й приурочили до умовної 1500 річниці заснування найславетнішого міста понад Дніпром-Славутичем.
Проте більшість фахівців заперечують таку давню історію, обгрунтовуючи дати заснування головного міста племені полян, котрому згодом судилося стати столицею всіх східних слов'ян, VI-ІХ століттями.
"1500 років - некоректна дата, але деякі історики продовжують спекулювати цим. Доказів того, що місту півтори тисячі років нема. Історикам замало одного джерела. Не достатньо подивитись у "Повість минулих літ" і повірити на слово літописцю про те, коли Київ був заснований. Можемо спиратися хіба на розвідки археологів. А вони свідчать про те, що місто Київ створили в останній четверті ІХ століття. Але від цього наша столиця нічого не втрачає. "Півторатисячолітня" історія міста - це радянська традиція понавигадувати різноманітних міфів, щоб відволікти увагу від важливого", - рґзаявляє співробітниця Музею історії Києва Вікторія Новак.
При цьому ряд авторитетних науковців наполягають на більш ранньому датуванні, найсміливіші трактовки знаних фахівців, як писалося вище, сягають VI ст. н.е.
Як би там не було, за чотири десятки років кияни та гості столиці звикли святкувати День міста наприкінці травня, коли славетний Київ увесь заквітчаний каштанами, що по праву вважається одним з центральних символів головного міста України. Вікторію Новак про знакові місця столиці та пам'ятки, що набули зараз нових символічних значень.
За три місяці війни столиця змінилась не лише атмосферно, а й позбулась частини пам'ятників з радянської епохи. Інші ж пам'ятні місця набули нових асоціацій.
"Усі сприймають місто по-різному, впевнена, що в кожного є якийсь улюблений куточок і свій символ, з чим асоціюється Київ. Щось те, до чого хочеться повернутись. Для когось парк чи сквер, можливо вулиця, де стоїть рідний будинок. Або затишна кав'ярня, де звикли призначати зустрічі з коханими чи друзями. У Києві сьогодні абсолютно інша атмосфера, ніж ми до цього звикли до 24 лютого. Нові символи й асоціації - це блокпости, бетонні споруди та протитанкові їжаки, які з'явилися на вулицях Києва. Але дуже не хочеться, щоб вони стали рутиною. Пам'ятники діячам часів Київської Русі - князеві Володимиру і група монументів біля Михайлівського собору завжди привертали увагу туристів та гостей міста. Сьогодні вони обкладені захисними матеріалами і сподіваємось, що їх не торкнеться війна. Вони нам нагадують у який період ми живемо", - каже Вікторія Новак.
Розповідає про культові місця Києва, що набули нових значень не лише для місцевих жителів, а й для всіх українців.
З початком повномасштабного вторгнення Росії українці щовечора переглядають звернення президента Володимира Зеленського до народу. Найчастіше глава держави з'являється на фоні вулиці Банкової та державної резиденції, що навпроти - Будинку із химерами. У перші дні війни ці кадри були своєрідним спростуванням російських фейків про те, що наш президент покинув країну і її нема кому захищати. Так столітня будівля із химерними істотами замайоріла по всіх світових каналах, що транслюють звернення Зеленського.
Народний депутат України VIII та IX скликання, з березня 2022 року — військовослужбовець ЗСУ, полковник Сергій Рудик з нагоди інавгурації Дональда Трампа жартома одягнув шкарпетки з його зображенням. Фото опубліковано на сторінці Рудика в Facebook, пер...
У Києві 67-річний чоловік місяцями труїв свою 60-річну цивільну дружину. Причиною смерті жінки стала хвороба печінки, викликана отруєнням хімічною речовиною, яку їй підсипав у їжу чоловік. Про це повідомляє прес-служба столичної прокуратури, передають ...
