З кожним роком археологи мають все більше підстав так гадати: Найперші міста людства могли виникнути на території України

Українська археологічна спадщина знову привернула увагу світової наукової спільноти. Нові дослідження свідчать: поселення культури Кукутень–Трипілля могли бути найдавнішими спланованими протомістами у світі, з’явившись раніше, ніж відомі центри Месопотамії, передають Патріоти України з посиланням на наукове хорватське видання Futura.

Виклик усталеній версії історії

Протягом десятиліть Месопотамію вважали беззаперечною колискою цивілізації. Саме там, у межах Родючого Півмісяця, сформувалися перші землеробські спільноти та міста. Давній Урук, який близько 3500 року до н. е. перетворився на місто-державу з укріпленнями, храмовими комплексами та впорядкованою забудовою, довгий час слугував еталоном раннього містобудування.

Втім, відкриття на території сучасної України ставлять під сумнів цю однозначну картину.

Трипільська мегастоянка: масштаб і планування

Археологи дослідили трипільське поселення поблизу Києва, площа якого сягала близько 320 гектарів. Його структура вражає: забудова організована у вигляді концентричних кіл, що нагадує продуманий міський план.

За попередніми оцінками, у період найбільшого розквіту тут могло проживати до 10 тисяч людей — показник, співмірний з ранніми містами Стародавнього Сходу.

Історія відкриття та досліджень

Перші сліди культури Кукутень виявили ще у 1884 році на території сучасної Румунії. В Україні ж трипільську мегастоянку поблизу Києва помітили лише у 1960-х роках, коли радянський топограф Костянтин Шишкін звернув увагу на незвичні концентричні форми на аерофотознімках місцевості.

Повноцінні археологічні розкопки стартували у 1971 році. А з 2010-го до досліджень активно долучилися німецькі науковці. Вони виявили залишки жител із дерева та глини, а також характерну кераміку віком приблизно 6 тисяч років.

Чому ці поселення можуть вважатися містами

На думку дослідників, трипільські мегастоянки вирізняються модульним і системним плануванням, що є однією з ключових ознак ранніх урбаністичних структур. Саме ця впорядкованість дозволяє припускати, що йдеться не про великі села, а про прототипи міст.

Втім, науковці наголошують: остаточні висновки робити зарано. Потрібні нові розкопки, радіовуглецеві датування та міждисциплінарні дослідження, аби точно визначити хронологію й статус цих поселень у глобальній історії цивілізації.

Дослідження тривають попри війну

Археологічні роботи не припиняються навіть в умовах війни. За словами науковців, бойові дії не зменшили їхньої рішучості розкрити таємниці цієї маловідомої, але надзвичайно важливої неолітичної культури.

Відкриття трипільських мегастоянок може змінити уявлення про те, де і як зароджувалася міська цивілізація, та вписати територію України у світову історію значно глибше, ніж вважалося раніше.