Вчені за допомогою 3D-принтера виготовили 126 блоків для моделі моста, яка була в 500 разів менше оригінальної конструкції довжиною 280 метрів. Хоча да Вінчі не вказував, який будівельний матеріал повинен використовуватися, єдиним підходящим і доступним в той час ресурсом був камінь. Модель продемонструвала, що такий міст міг триматися під власною вагою і не потребував речовин для скріплення каменів.

Міст да Вінчі був в 10 разів довше інших мостів того часу, проте мав тільки дві опори і одну арку. При цьому висота конструкції була достатньою для того, щоб під нею могли пропливати невеликі судна. Проект був розроблений Леонардо для султана Османської імперії Баязида II, який хотів побудувати міст між Константинополем і сусіднім районом Галата. Оскільки в регіоні часто відбуваються землетруси, винахідник передбачив спеціальні опори по обидва боки мосту, щоб стабілізувати конструкцію при поперечних зсувах.