За межами України, у Східних Карпатах археологи знайшли 6500-річну жіночу статуетку культури Трипілля

Археологи в Румунії виявили жіночу теракотову статуетку віком близько 6500 років у доісторичному поселенні Димбул-Четаці в Трансільванії. Знахідку зробили в перший день археологічного сезону 2026 року. Національний музей Східних Карпат оголосив про відкриття 7 жовтня. Артефакт датують приблизно 4500-4050 роками до нашої ери та відносять до мідної доби, передають Патріоти України з посиланням на Arkeo News.

За даними музею, давній майстер сформував фігурку з двох шматків глини, які з'єднав перед випалюванням. Через тисячоліття вона тріснула саме по шву, завдяки чому дослідники змогли встановити особливість технології її виготовлення.

Точних розмірів статуетки та її можливого призначення музей поки не оприлюднив. Водночас знахідка доповнює колекцію жіночих фігурок, виявлених на цьому місці раніше, та свідчить про розвинені навички обробки глини в представників культури Кукутень-Трипілля.

Поселення Димбул-Четаці розташоване поблизу села Шоймень у румунському повіті Харгіта, на природному скельному виступі у Східних Карпатах. Ця місцевість мала важливе значення для зв'язків між доісторичними громадами регіону.

Раніше на цьому самому місці археологи знаходили жіночі статуетки заввишки понад 25 см. Деякі фігурки виявили групами в будівлях, зруйнованих пожежею. Це спонукало дослідників припустити, що окремі споруди могли мати церемоніальне призначення або використовуватися для ритуалів, пов'язаних із руйнуванням чи залишенням будинків.

У музеї допускають, що такі зображення могли бути пов'язані з уявленнями про жіночих божеств і родючість. Однак їхнє точне значення залишається невідомим, а самі фігурки не обов'язково зображували богинь.

Під час розкопок у Димбул-Четаці також виявили залишки будинків, вогнищ і гончарних печей, розписну кераміку, кам'яні знаряддя, прикраси та предмети, пов'язані з ритуальними практиками. Ці знахідки допомагають відтворити повсякденне життя давніх мешканців поселення.

Реконструкції будинків культури Кукутень-Трипілля свідчать, що споруди мали прямокутне планування, дерев'яні стіни, обмазані глиною, та солом'яні дахи. Усередині були вогнища для приготування їжі й обігріву, а керамічний посуд, жорна та інструменти використовувалися в повсякденному господарстві.

Кукутень-Трипільський культурний комплекс охоплював території сучасних Румунії, Молдови та України. Його представники займалися землеробством і скотарством, обробляли камінь, кістку та мідь, а також виготовляли кераміку з характерними розписними геометричними візерунками.