"За вісім місяців вивчила французьку": Письменниця Ірена Карпа розповіла, чим її вразила біженка, яка хотіла працювати за фахом

У Європі після початку повномасштабного вторгнення побачили інших українок - жінок з дітьми, які там адаптуються, які опановують мову, які йдуть на роботу. Про це заявила українська письменниця, співачка, культурна дипломатка Ірена Карпа в інтерв'ю проєкту "Люди змін з Лесею Вакулюк", передають Патріоти України.

"Мені здається, що зараз дуже класна ця нова хвиля міграції, тому що це люди, які їдуть не через те, що вони від бідності тікають, а з питань безпеки, безпеки дітей, перш за все. От, наприклад, всіх, кого я знаю, всі повиїжджали з дітьми. Дуже мало хто соло виїхав", - вважає вона.

Карпа сказала, що їхала в поїзді з жінкою, яка виїхала до Ірландії з двома дітьми, але чоловік був тут і вона повернулася: "Каже, що якби не чоловік, вона б так само залишилась заради освіти дітей там".

На думку письменниці, це в будь-якому випадку дуже цікавий досвід. "В мене ця книжка, яка зараз, я дописала вже її, ми її готуємо і дуже сподіваюся, я ж буду у Львові на BestsellerFest. Дуже сподіваюсь, що вона вийде до того часу. Якщо навіть не вийде, то буде якесь передзамовлення, і я почитаю щось із неї. Там одна з історій - це історія жінки, яка виїхала через війну зі своєю донькою", - додала Карпа.

Вона зазначила, що ця історія списана з реальності. "У нас вісім місяців жила от така частина сім'ї - молода жінка зі своєю донькою-підлітком, яка ні слова не говорила по-французьки на початку, яка вчила в школі німецьку, вона сама інженерка. І для мене це був такий якийсь приклад сили, волі й незламності, що вона там вдень працювала, підпрацьовувала, ходила на курси французької, вночі вчила самостійно ту французьку мову. За вісім місяців вона її вивчила настільки, що її взяли на роботу інженеркою. Французьку мову настільки. Тому зразу наш оцей диплом інженерний "вау", тому що в них це дуже довго і дорого вчитись на інженера. В мене чоловік - інженер. Я знаю там, чого це кошту. Наприклад, конкретно на цій історії, я показую, що вона залишилася там не тому, що вона собі хотіла кращого життя. Ні, вона насправді працює там важче і більше, але, наприклад, в неї стосунки, які залишилися тут, вони вже себе віджили дуже давно, і інколи на відстані в тебе оптика міняється і ти бачиш, як, хто чим жив, там, хто що вкладав в цю родину. І зараз так, її чоловік одружився з новою. Оце вже прототип, так? Я вже про це не розповідаю в книжці, але він там навіть якось виправився", - зазначила письменниця.

На її думку, буде частина людей, яка повертається, - ті, в яких там добрі стосунки, робота, соціальне коло, те, що їм важливе. "І будуть ті, хто залишаються. Це така історія, ми не можемо на це вплинути тим, що ми будемо хейтити, шеймити там людей. Так є. Так було в кожну війну, в кожну революцію. Люди тікають. (...) Люди, які з Маріуполя. Вони повтрачали все і не завжди можуть знайти роботу в Україні. Є, звичайно, категорія людей, яка поїхала, щоб нічого не робити, стояти десь на соціалці. І це соромно, так? І от повертаючись до питання, як нас сприймають французи", - додала Карпа.

Карпа вважає, що зараз хороший стереотип зараз з'явився - що це люди з освітою. "Як казав там один з їхніх політиків, дуже неполіткоректне було зауваження: "Хай їдуть українці, вони всі освічені, нам це дуже знадобиться там для економіки". Типу "ура, клас, в нас буде біла освічена робоча сила, якій можна платити буде менше". Звучало це приблизно так. Але немає оцього, що "українки - повії", як це було часто про жінок не з України, а зі Східної Європи. Тому що вони там анатомічно гарні, високі. І це от зникло, тому що всі побачили інший бік оцих українок, жінок з дітьми, які там адаптуються, які опановують мову, які йдуть на роботу", - зазначила письменниця.

На її думку, залишаться тільки такі жінки, тому що ніхто з тих, хто нових переїхав, вони не хочуть йти на якусь низьку роботу, наприклад, там прибиранням займатися. "Цим займається попередня хвиля міграції. А це дуже нові люди, вони працюють часто на віддаленці. Так само на Україну працюють, працюють у міжнародних компаніях. Я ніколи ще не була в поїзді, який би був порожній, де повертаються люди з закордону в Україну. Весь час от є отакий рух, багато хто живе між двома країнами зараз. Це дуже цікавий досвід для цих людей. Я думаю, багато хто повернеться і принесе щось. Якщо не повернеться - це їхній вибір, ми не можемо вказувати іншій людині, що тобі робити", - підсумувала Карпа.