Задовго до Данила Романовича: Коли Європа визнала за Україною-Руссю статус королівства і хто став першим нашим королем

Чимало українців дотримуються відомої історичної похибки, що першим королем Русі на початку 13 століття став Данило Галицький. Цей казус виник внаслідок того, що літописці Русі того часу як і світські володарі могли не знати напевно, про епізод, що мав місце більше 100 років до того. Таки обставини пояснюються відсутністю сталих, тісних взаємин Русі з єпископами Риму, які на той час тішилися монополією на висвячення християнських володарів на королів. Цьому сприяло і наростання Церковного розколу між Православ'ям та Католицизмом, який відбувся 1054 року.

Трірський псалтир містить свідчення про коронацію Петра I, більш відомого як Ярополк Ізяславич (син великого князя Київського Ізяслава та онук Ярослава Мудрого). При цьому королем Русі де-факто Святий пристіл визнавав Ізяслава Ярославича, а сина співправителем та спадкоємцем. Цьому сприяла політична коньюнктура. Ізяслав Ярославич зігнаний з братами з київського столу в ході повстання населення столиці Русі шукав допомогу у європейських монархів аби повернути своє, сина ж Ярополка (в хрещенні - Петра) направив до Папи Римського, аби заручитися і його підтримкою та впливом на правителів Німеччини та Польщі заради збройної підтримки.

План батька та сина вдався. Більше того Ізяслав був коронований як співправитель і спадкоємиць Ізяслава у королівському статусі. Однак за це Руське королівство віддавалося під васальну підпорядкованість Римському понтифіку, за прикладом західноєвропейських монархій того часу.

Папа Григорій VII видав буллу, на початку якої мовилось: «Дмитру (ім'я надане при хрещенні Ізяславу), королю руському, і королеві, дружині його… Ваш син під час відвідування Апостольського престолу хотів отримати королівство як дар святого Петра з наших рук… Ми зійшли до його прохань і прагнень, оскільки вони здалися справедливими, і, крім того, з огляду на вашу згоду передали йому управління вашим королівством як частиною володінь святого Петра».

На середньовічній мініатюрі зображено, як коронує князя сам Ісус Христос, а позаду стоїть апостол Петро – саме на його честь Ярополк і отримав своє християнське ім’я Петро.

Це святий Ярополк, якого коронував у Римі святий Папа Римський у 1075 році, коли той приїхав до нього. Саме з того часу і почало існувати королівство Русь, бо йому була видана корона,
– зауважує популяризатор історії Алфьоров.

Отримавши військову допомогу від правителя Польщі Ізяслав 1077 року відібрав Київ у дітей свого спочилого брата Святослава Чернігівського, котрий три роки правив Києвом після повстання киян. Ярополк отримав у правління Вишгородське князівство. Однак після смерті батька 1078 року не зміг утвердитись на київського престолу - королівський титул не допоміг. Довелося згідно "Правди Ярославичів" поступитись чергою дядькові, наймолодшому з триумвірату синів Ярослава Мудрого, Всеволоду, чиїм законним спадкоємцем від вже був за угодою з родичами, як старший з живих синів старшого з Ярославичів другого покоління. Однак планам цим збутись не довелося. Ще до смерті дядка Всеволода 1093, Ярополк був вбитий 1086 року. Наступним великим князем київським став молодший брат Ярополка - Святополк Ізяславич, про плани та реалії на королівський титул останнього нічого не відомо