"Закоханий в Україну!": Американець у Самборі за рік вивчив українську мову, але не полюбив холодець

У Самбірській міській раді на Львівщині працює американець Девід Альфонсо Мірамонтес, який за рік досконало оволодів українською, передають Патріоти України з посиланням на Радіо Свобода.

Вдалині від домівки і рідних він навчився куховарити і тепер частує гостей омлетом по-мексиканськи. «Рецепт майже нічим не відрізняється від українського, окрім перцю, окрім цього смаку», – каже Девід Альфонсо Мірамонтес.

Колись його батьки емігрували з Мексики до США. Він народився і виріс у Каліфорнії, вивчився на фінансиста. Сюди у місто Самбір на Львівщині приїхав працювати як волонтер американського Корпусу миру.

В Україні вже більше ніж рок і каже – почувається українцем. Допомагає господині прийомної родини поратись на городі. Спілкується добірною українською, яку опанував з нуля. «Мені дуже подобається оця частка: «еге ж». Я сам себе питаю: Девід, тобі подобається Україна? І відповідаю: «Еге ж!» Або «Авжеж!» – сміється волонтер.

Як розповідає Девід, раніше про Україну він геть нічого не знав. Але вдома в університеті проводили студентську модель ООН, і йому випало представляти Україну. Готуючись, захопився. А коли вступав до Корпусу миру і запитали, куди хоче їхати служити, не вагався з відповіддю.

«Така гарна країна, така велика архітектура, така цікава історія. На жаль, ми, американці, не дуже в курсі про європейські культури, не кажучи вже про колишні радянські. Я дуже задоволений тут. Зрозуміло, що є дуже багато проблем, щоб вирішити, але спільно з місцевими мешканцями ми можемо досягти якогось добра для суспільства», – впевнений Девід Альфонсо Мірамонтес.

Добре знають американця і у самбірському економічному технікумі. «Сьогоднішнє заняття присвячене тому, що ми описуємо нашу унікальну товарну пропозицію», – розповідає заступник директора Самбірського економічного технікуму Ольга Вишатицька.

«Ми розробляємо бізнес-плани і пробуємо їх реалізувати», – пояснює один із студентів.

Девід вірить в успіх України. «Є таке слово «байдужість», воно багато вживається. Я українця не можу назвати байдужим, ніяк, ніхто не може. Тому що історично доведено, що українці не байдужі. Якби вони були такими, то України б не було!» – каже волонтер.

Він хоче наблизити успіх українців. І продовжує вивчати мову, в яку закохався. «Тому що українська мова – це одна з наймилозвучніших мов світу, дуже гарна, солодка мова», – пояснює волонтер Корпусу миру США. І слідом за своєю вчителькою з української, старанно повторює рядки з Франка: «Являйся, зіронько, мені хоч в сні».