"Зазвичай правило таке": Вчені розкрили секрети довголіття найстаршої жінки світу

Марія Браніас Морера, яка вважалася найстаршою людиною у світі та померла торік у віці 117 років, допомогла науковцям наблизитися до розгадки довголіття. Вчені провели низку досліджень біологічних зразків жінки і з’ясували: навіть у надзвичайно похилому віці можна зберегти ясний розум та уникнути типових хвороб. Про це розповідає The Guardian, передають Патріоти Україн

Марія Браніас Морера народилася у 1907 році в Сан-Франциско, а з 1915-го мешканка Каталонії. Вона пережила дві світові війни, громадянську війну в Іспанії та пандемію COVID-19. У 113 років вона захворіла на коронавірус, але змогла одужати.

За рік до смерті жінка погодилася на дослідження, під час яких вчені зібрали зразки її крові, слини, сечі та калу. Це дозволило створити детальну картину її біології: від роботи генів і білків у крові до обміну речовин та різноманітності кишкової мікрофлори.

Виявилося, що попри очевидні ознаки старіння, її організм мав низку біологічних чинників, які захищали від захворювань, характерних для останніх років життя.

"Зазвичай правило таке: що старшими ми стаємо, то більше хворіємо. Але Марія була винятком, і ми прагнули зрозуміти чому. І вперше нам вдалося відокремити старість від хвороби", – пояснив доктор Манель Естельєр з Інституту дослідження лейкемії імені Жозепа Каррераса у Барселоні.

Зокрема вчені виявили, що її теломери (послідовності ДНК, що повторюються та локалізуються на кінцях хромосом) були надзвичайно короткими – і це очевидна ознака старості її клітин. Імунна система жінки також показувала ознаки старості, була схильна до запалення і набула мутацій, які ведуть до лейкемії.

Однак Браніас, здавалося, була добре захищена від недуг. І науковці, здається, знайшли причину цього: теломери скорочуються щоразу, коли клітини діляться, а в неї вони були настільки короткими, що обмежували здатність клітин продовжувати ділитися, таким чином захищаючи жінку від раку.

Крім того, ретельне вивчення її ДНК виявило варіанти генів, які захищали серце та клітини мозку довгожительки від хвороб і деменції. У неї був низький рівень запалення по всьому тілу, що зменшувало ризик раку та діабету, а також ефективний обмін холестерину й жирів.Її епігенетичний вік виявився на 10-15 років молодшим за паспортний, а кишківник мав "молодий" мікробіом, багатий на корисні біфідобактерії.

Та справа була не лише в генетиці. Браніас не мала зайвої ваги, вживала багато йогурту, не курила й не пила, а ще вела активне соціальне життя, мала родину та друзів.

Естельєр сподівається, що отримані дані допоможуть створити нові методи для збереження здоров’я у старості: "Ми можемо розробити ліки, які відтворюватимуть ефект "вдалих" генів. Марія мала їх від своїх батьків, але ж ми не можемо обирати батьків". Професор Жоау Педру де Магальяйнш з Бірмінгемського університету додав:

"Такі унікальні випадки довголіття можуть підказати, як старіти більш гармонійно. Якби ми могли з'ясувати, які конкретні гени пов'язані з надзвичайним довголіттям людини та здоровою старістю, це могло б дати підказки про механізми старіння, а також про лікарські мішені для розробки втручань, які дозволять кожному жити довше та здоровіше".