Стародавнім Єгиптом понад 5000 років тому могла правити жінка. Йдеться про Меретніт — представницю ранньої єгипетської династії, чий статус тривалий час залишався предметом суперечок серед істориків, передають Патріоти України.
Нове дослідження стародавніх артефактів дає підстави припускати, що Меретніт могла бути не лише впливовою представницею царської родини чи регенткою, а фактичною правителькою держави.
Ім'я Меретніт перекладається як «улюблена Нейт» — на честь давньоєгипетської богині, яку пов'язували, зокрема, з війною та материнством.
Вона жила в період становлення ранньої єгипетської держави. Її ім'я вже давно відоме єгиптологам завдяки археологічним знахідкам в Абідосі та Саккарі, однак точна роль жінки при царському дворі досі не встановлена.
Раніше дослідники припускали, що Меретніт могла бути регенткою або виконувати інші важливі функції. Тепер з'явилися нові аргументи на користь того, що вона могла безпосередньо здійснювати царську владу.
Ключовими для нового дослідження стали 13 глиняних заглушок, знайдених у некрополі Саккари близько 80 років тому.
У давнину такі заглушки використовували для герметичного закриття посудин. На них залишилися відбитки серехів — спеціальних символів, пов'язаних із єгипетськими царями.
Єгиптолог Сью Келлі з Карлового університету в Празі та цифровий археолог Крістал Міллер із Бухарестського університету застосували цифрову обробку зображень, щоб краще розглянути пошкоджені відбитки.
Дослідницям вдалося чіткіше ідентифікувати ім'я Меретніт на серехах.
Ця деталь має особливе значення, оскільки серех був одним із символів, які використовували для позначення правителя. Тому присутність імені Меретніт у такому контексті може свідчити про її власний царський статус, а не лише про походження з правлячої династії.
На користь високого статусу Меретніт також свідчить її гробниця в Абідосі. Дослідники вважають її безсумнівно царським похованням.
У поховальному комплексі виявили сотні великих винних глечиків, десятки додаткових поховань і камер. Там також знайшли дві монументальні кам'яні стели, пов'язані з єгипетськими правителями.
На одній із них, за даними дослідників, можна ідентифікувати ім'я Меретніт. Друга стела сильно пошкоджена, тому її напис поки не вдалося надійно прочитати.
Її ім'я також виявили на печатці, пов'язаній із гробницею наступного правителя — Семерхета. Це може свідчити про те, що пам'ять про Меретніт і її статус зберігалися навіть після її смерті.
Одна з реконструкцій подій передбачає, що політична кар'єра Меретніт могла початися ще за життя її батька. Вона могла бути спадкоємицею престолу або кронпринцесою та брати участь в управлінні державою.
Пізніше її роль могла змінитися після смерті попереднього правителя. Окрема версія полягає в тому, що Меретніт могла стати регенткою свого сина Дена, коли він був ще неповнолітнім. Згодом Ден став царем Єгипту.
Такий сценарій міг би пояснити значну кількість пам'яток, пов'язаних із Меретніт, а також її помітну роль у державному та релігійному житті.
На деяких артефактах її також пов'язують із керуванням скарбницею та чиновниками, що може свідчити про її участь у практичному управлінні державою.
Традиційно першою відомою жінкою, яка одноосібно правила Єгиптом, вважають Собекнеферу, що жила приблизно на тисячу років пізніше.
Однак якщо нова інтерпретація серехів Меретніт підтвердиться, історія раннього Єгипту може отримати важливе уточнення. Вона могла бути однією з найперших відомих жінок, які отримали статус правителя.
Водночас дослідники наголошують, що її роль могла змінюватися протягом життя. Меретніт могла бути спадкоємицею, співправителькою, регенткою та фактичною керівницею держави на різних етапах.
Таким чином, остаточно визначити характер її влади лише за нинішніми археологічними свідченнями поки неможливо, але нові дані посилюють версію про винятково важливу політичну роль Меретніт.
16-річна Анна Корнієнко із Сум розробила програму на основі штучного інтелекту, яка може допомагати у створенні протезних гільз. Зі своїм винаходом дівчина посіла друге місце на всеукраїнському конкурсі молодіжних стартапів, а тепер представить проєкт ...
На Волині військовозобов’язаний відмовився від призову під час мобілізації, посилаючись на релігійні переконання. Чоловік заявив, що готовий виконувати обов’язки перед державою без застосування зброї, однак суд кваліфікував його винним в ухиленні від м...
