"Життя захисниці обірвав артобстріл, коли вона надавала допомогу пораненим": Мережу вразила сумна історія вчительки, яка добровольцем пішла на фронт

До служби в ЗСУ Надія Смук викладала німецьку мову в сільській школі. У липні 2022 року стала парамедикинею. Вона служила в Запорізькій, Луганській та Донецькій областях. Вона загинула 23 жовтня під Авдіївкою внаслідок артилерійського обстрілу, коли намагалася допомогти побратимам, передають Патріоти України

Через травми її не могли упізнати. Для цього проводили додаткові експертизи. Історію мужньої військовослужбовиці, якій назавжди 40 років, розповіли на сторінці Чернівецької обласної ради.

«Вона назавжди залишиться в пам’яті доброю, щирою, сміливою, до останнього подиху вірною своїй Батьківщині. Надія Смук уберегла не одне життя, однак злощасна війна забрала її. Народилася Надія в селі Василів на Заставнівщині. Закінчила місцеву школу, опісля вступила педагогічний коледж, де отримала фах учителя німецької мови».

Пізніше продовжила навчання в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича на історичному факультеті (спеціалізація «Міжнародні відносини»). Щоб вдосконалити знання мови, їздила за програмою Au-Pair до Німеччини. Вивчала також англійську, французьку і польську. Працювала на освітянській ниві, а також в обласному пенсійному фонді Чернівців.

«Із 2013 до 2019 рік Надія Смук жила у Польщі, де була активісткою Клубу українських жінок. Дуже любила дітей. Під час пандемії COVID-19 повернулася в Україну. Працювала в школі східних мов та єдиноборств „UDOKAN“ у Львові. Потім поїхала у рідне село, почала викладати німецьку мову у школі сусідніх Кулівців. За спогадами близьких, діти дуже любили свою вчительку».

Перші місяці після вторгнення Надія Смук займалася волонтерством. Однак під час шкільних канікул закінчила курси медичної підготовки — хотіла рятувати людей. У липні 2022 року підписала контракт із Збройними силами України. Рідним зізналась, коли вже була на передовій. Служила в Запорізькій, Луганській та Донецькій областях.

«Надії подобалось куховарити. На фронті, щоб підняти бійцям настрій, варила то борщі, то капусняки, пекла млинці. Дуже любила тварин. У неї були собаки на прізвисько Фагот і Віка. Також вона піклувалася про пораненого голуба, якого назвала Паоло. Була закохана у квіти, найбільше їй подобалися лілії».