Живемо в “Матриці”: Японські вчені близькі до створення штучно вирощеного ембріону

Японські вчені стверджують, що вони на порозі вирощування людських ембріонів у лабораторії шляхом інкубації яйцеклітин і сперми в штучній утробі матері. За словами професора Кацухіко Хаяші, експерта з біології стовбурових клітин з Університету Кюсю, "штучні матеріможуть бути доступні вже через п’ять років. Про це повідомляє DailyMail, передають Патріоти України.

Зокрема, його команда використовувала цей метод синтетичного сурогатного материнства, щоб створити мишенят із двох гризунів — як попередній доказ концепції наслідків технології для одностатевих батьків.

Згідно з новим дослідженням, опублікованим у березні в журналі Nature, команда перетворила клітини шкіри самців мишей на плюрипотентні стовбурові клітини, які мають потенціал для розвитку в різні типи клітин або тканин, як “клітинний перевертень”.

Потім дослідники виростили ці клітини та обробили їх препаратом, який перетворював стовбурові клітини самців гризунів на жіночі клітини, таким чином виробляючи функціональні яйцеклітини. Тим часом запліднення цих яйцеклітин і імплантація цього креслення малюка самкам мишей призвело до штучного зачаття мишей-самців.

І хоча лише 1% ембріонів — 7 із 630 — виросли в живих мишат, дослідники вважали, що цей експеримент потенційно має важливі наслідки для репродукції людини.

“Це дуже розумна стратегія”, — сказала Діана Лейрд, експертка зі стовбурових клітин і репродуктивної системи з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско, яка не брала участі в дослідженні. “Це важливий крок як у дослідженні стовбурових клітин, так і в репродуктивній біології”.

Дійсно, теоретично цей процес можна відтворити на людях шляхом вливання ембріонів, породжених плюрипотентними стовбуровими клітинами, в утробу жінки.

Однак, хоча вченим вдалося сконструювати в лабораторії рудиментарні людські яйцеклітини та сперматозоїди — процес, відомий як гаметогенез у пробірці — вони не змогли створити справжні ембріони.Іншими словами, цей метод “штучного створення дітей” все ще знаходиться в “ембріональній стадії”.

Доктор Хаяші підрахував, що знадобиться приблизно п’ять років, щоб відтворити виробництво яйцеподібних клітин у людей, і 10-20 років тестування, щоб переконатися, що цей штучний репродуктивний метод безпечний для використання в клініках.

Однією з проблем є мутації та помилки, які можуть виникнути в пробірці перед використанням стовбурових клітин для отримання яєць.

“Я не знаю, чи будуть вони доступні для відтворення”, — сказав Guardian експерт зі стовбурових клітин. “Суто з точки зору технологій, це буде можливо [для людей] через 10 років”.

Якщо це спрацює, технологія може стати значною допомогою для тих, хто бореться з безпліддям — захворюванням, яке вражає 1 з 6 у всьому світі, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Іншими бенефіціарами є одностатеві пари, батьки-одинаки, а в деяких випадках особи, які їх замінюють. “Це дослідження, проведене на мишах, може стати шаблоном, який дозволить більшій кількості людей мати біологічних дітей, водночас обходячи етичні та юридичні проблеми донорських яйцеклітин”, — написали Лейрд та її колега Джонатан Баєрл у коментарі до вищезгаданого дослідження Nature.

Звичайно, ідея “вирощування ембріонів у лабораторії” не обійдеться без юридичних та етичних застережень, зокрема щодо страху, що люди зможуть створювати “дизайнерських” дітей, змішуючи лише найкращі “дитячі формули”, як зазначено у DailyMail.

Також існує страх, що людей можуть змушувати мати дитину проти їхньої волі, використовуючи прядку їх волосся або шматок шкіри.

Довідково: Плюрипотентні стовбурові клітини – це тип стовбурових клітин, отриманих штучно в лабораторних умовах із зрілих, диференційованих клітин організму ссавців, зокрема людини. Для індукування таких клітин використовують фібробласти шкіри.

Згідно із дослідженнями, опублікованими в Rambam Maimonides Med J. (29.04.2020), “плюрипотентні стовбурові клітини є хорошим напрямком для проведення досліджень, оскільки їх використання не становить етичних проблем, окрім цього, деякі проведені дослідження на людях показали хороші результати”.

Єдиним ризиком у використанні плюрипотентних стовбурових клітин є туморогенез (процес, через який клітини зазнають змін, що викликають безконтрольну клітинну проліферацію), однак і цього ризику можна уникнути “шляхом виділення клітин або клітинних ліній, які зазнали принаймні певної диференціації”.