Знахідка вражає! У Меджибізькому замку знайшли печатки великого князя Київського, яким 900 років (фото)

Під Хмельницьким археологи знайшли в Меджибізькому замку дві печатки великого князя київського Ярослава Ізяславича, які датуються XII століттям. У той час правитель стольного граду вів інтенсивне листування з місцевим князем, розповів директор Державного історико-культурного заповідника "Меджибіж" Олег Погорілець. Про це передає "Укрінформ", передають Патріоти України.

Науковець уточнив, що зараз проводяться археологічні дослідження в тій ділянці замку, де знаходилися укріплення періоду Київської Русі - це укріплення літописного граду Межибоже.

"Ми знайшли там дві печатки, а всього їх вже шість. Вони однакові й належать князю Ярославу Ізяславичу, а це середина - друга половина XII століття", - зазначив директор заповідника. Печатки виготовлені зі свинцю. Ними скріплювалися грамоти, які князі писали один одному.

"Такі печатки виконували дві функції. Вони були замість підпису князя та надавали можливість розкрити сувій, не пошкодивши печатку, тобто забезпечували достовірність інформації, що передавалася в листі", - пояснив Погорілець.

Меджибізький замок

Хоча перша згадка про літописне Межибоже датується 1146 роком, археологічні дослідження та знайдена давньоруська свинцева печатка Київської митрополії 1090-х років доводять, що укріплене поселення існувало тут ще наприкінці XI століття.

Великий князь Київський Ярослав Ізяславич

Ярослав II Ізяславич (роки життя 1132 - 1180) з династії Рюриковичів був князем Туровським, Новгородським, Луцьким, великим князем Київським. Був сином князя Ізяслава Мстиславича, онуком князя Мстислава Володимировича (Великого), правнуком Володимира Мономаха.

Ярослав Ізяславич у стольному граді правив зовсім недовго: спочатку його вибив з Києва чернігівський князь Святослав Всеволодович, а після повернення він наклав на киян велику контрибуцію, за що вже місцеві жителі швиденько спровадили Ярослава II з великокнязівського престолу. Після чого він продовжував керувати Луцьким князівством до самої смерті.

Похований у київському Свято-Федорівському монастирі, який заснував його дід у 1129 році - храм у середині XIII століття був зруйнований після монгольської навали. Знаходився він в сучасному центрі на розі вулиць Володимирської та Житомирської, де зараз залишився тільки фундамент будівель стародавнього монастиря, усипальниці дев'яти князів.

​"Я не розумію": Співробітниця ПриватБанку відмовилася обслуговувати російськомовного клієнта (відео)

субота, 22 лютий 2025, 22:59

Мережею поширилося відео, де працівниця Приватбанку відмовляється обслуговувати російськомовного клієнта. Жінка навідріз заявила, що не розуміє російської мови. Зокрема користувачка соцмережі Facebook Олена Гуменюк зауважила, що згідно з українським за...

Давня цивілізація була більш розвиненою, ніж вважалося: У єгипетській піраміді виявили... гігантську електростанцію

субота, 22 лютий 2025, 22:52

Нове відкриття у Великій піраміді Гізи в Єгипті дозволяє припустити, що ця споруда була не просто місцем останнього упокою фараона, а й гігантською електростанцією. Про це пише Daily Mail, передають Патріоти України. "Вчені піддали конструкцію віком 46...