Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Під Хмельницьким археологи знайшли в Меджибізькому замку дві печатки великого князя київського Ярослава Ізяславича, які датуються XII століттям. У той час правитель стольного граду вів інтенсивне листування з місцевим князем, розповів директор Державного історико-культурного заповідника "Меджибіж" Олег Погорілець. Про це передає "Укрінформ", передають Патріоти України.
Науковець уточнив, що зараз проводяться археологічні дослідження в тій ділянці замку, де знаходилися укріплення періоду Київської Русі - це укріплення літописного граду Межибоже.
"Ми знайшли там дві печатки, а всього їх вже шість. Вони однакові й належать князю Ярославу Ізяславичу, а це середина - друга половина XII століття", - зазначив директор заповідника. Печатки виготовлені зі свинцю. Ними скріплювалися грамоти, які князі писали один одному.
"Такі печатки виконували дві функції. Вони були замість підпису князя та надавали можливість розкрити сувій, не пошкодивши печатку, тобто забезпечували достовірність інформації, що передавалася в листі", - пояснив Погорілець.
Хоча перша згадка про літописне Межибоже датується 1146 роком, археологічні дослідження та знайдена давньоруська свинцева печатка Київської митрополії 1090-х років доводять, що укріплене поселення існувало тут ще наприкінці XI століття.
Ярослав II Ізяславич (роки життя 1132 - 1180) з династії Рюриковичів був князем Туровським, Новгородським, Луцьким, великим князем Київським. Був сином князя Ізяслава Мстиславича, онуком князя Мстислава Володимировича (Великого), правнуком Володимира Мономаха.
Ярослав Ізяславич у стольному граді правив зовсім недовго: спочатку його вибив з Києва чернігівський князь Святослав Всеволодович, а після повернення він наклав на киян велику контрибуцію, за що вже місцеві жителі швиденько спровадили Ярослава II з великокнязівського престолу. Після чого він продовжував керувати Луцьким князівством до самої смерті.
Похований у київському Свято-Федорівському монастирі, який заснував його дід у 1129 році - храм у середині XIII століття був зруйнований після монгольської навали. Знаходився він в сучасному центрі на розі вулиць Володимирської та Житомирської, де зараз залишився тільки фундамент будівель стародавнього монастиря, усипальниці дев'яти князів.
Специфічна форма люстр мала б підкреслити структуру корпусу, та зимового саду, що розташований всередині: нині світильники сфотографували вже просто неба на вулиці, звалені докупи. З одного із корпусів Київського політеху ім. Сікорського викинули старі...
Нові дані показують, що компанії почали повертати працівників, яких раніше звільнили, оскільки очікування від штучного інтелекту не справдилися, передають Патріоти України. Попри активні інвестиції в автоматизацію, багато організацій, які скоротили пер...
