Лікарню поруч з Левашовою горою побудували у 1875 році. Проте жодного відношення до російського імператора Олександра ІІІ вона не мала. Будували її на кошти, зібрані городянами, а також на пожертвування київських купців. З кінця 80-х років XIX століття установа базою медичного факультету Київського університету Святого Володимира. На території лікарні на кошти відомого київського мецената Михайла Дегтярьова була зведена православна Свято-Михайлівська церква, яку освятили у червні 1895 року. В 1901 році до церкви добудували дзвіницю.

Згодом комуністичним лідерам не сподобалася церква і на Великдень у 1930 році комсомольці майже повністю зруйнували храм після того, як її майно було розграбоване.

Відбудували храм за часів незалежної України. Спочатку віруючі УПЦ КП приходили молитися у трапезну, яка чудом вціліла, а згодом, у 1998 році на його території провели розкопки після яких побудували нову церкву. Під час розкопок знайшли багато церковних святинь: лампади, металевий хрест, віконні ґрати та інше. В лівій прибудові відкопали сходи, які через три дні праці привели до усипальниці Михайла Дегтярьова. Усипальниця збереглася в первозданному вигляді.

Михаїл І був митрополитом Київським у 988-992 роках. Саме він за правління князя Володимира охрестив Київську Русь. Про нього згадується в так званому «Церковному статуті Володимира», пам’ятці XII–XIII століття.

Нетлінні мощі митрополита Київського Михаїла деякий час перебували в печерах Києво-Печерської лаври, а потім були перенесені у Велику Печерську церкву – Свято-Успенський собор.

У 988 році, незабаром після свого хрещення, святий Володимир закликав з Корсуні (нині Херсонес) грецьких священнослужителів для поширення на Русі православної віри. Серед них прибув до Києва і святитель Михаїл, він привіз святі ікони і богослужбові книги, церковне начиння, святі мощі угодників Божих. За декілька років служіння митрополита Київського в містах і селах було побудовано велику кількість храмів і засновано декілька монастирів. Літопис оповідає, що у ці роки «віра православна розквітла і засяяла, як сонце». Одна з головних турбот святого князя Володимира і святителя Михаїла полягала у влаштуванні шкіл. В тому ж літописі говориться, як вони «почали у батьків і матерів брати молодих людей і віддавати в училище вчитися грамоті».

Пам’ять святителя Михаїла святкується також 30 вересня, в день перенесення його мощей до Свято-Успенського собору, а також та 15 червня.