Звідти хотілось втекти! Чому в СРСР перестали будувати круглі будинки

Радянське містобудування було полем для сміливих експериментів, де архітектори намагалися поєднати оригінальність форм із демонстрацією величі держави. Пошук ідеального житла для "нової людини" спонукав до створення будівель незвичної геометрії, які мали економити простір та символізувати комунальну єдність, передають Патріоти України.

Проте те, що виглядало ефектно на кресленнях та з висоти пташиного польоту, на практиці виявилося непридатним для комфортного життя. Мешканці таких будинків швидко зіткнулися з побутовими труднощами, які неможливо було вирішити стандартними методами.

Зрештою, висока вартість та численні недоліки змусили владу відмовитися від округлих ліній на користь прагматичних "хрущовок". Історія цих споруд – це шлях від авангардного тріумфу до визнання повної непрактичності.

Перші спроби: від авангарду до "букви С"

Ідея круглих житлових споруд з'явилася в Росії ще у 1820-х роках у Санкт-Петербурзі, але справжній поштовх вона отримала в епоху конструктивізму. Першим житловим будинком у формі розірваного кільця в СРСР став триповерховий будинок у Таганрозі, зведений у 1932 році для робітників заводу "Червоний котельник".

Кругла форма мала уособлювати комуну, де всі сусіди живуть на виду один у одного завдяки спільним балконам та закритому двору. З інших причин – круглі будинки мали символізувати кільця Олімпіади.

Мешканці СРСР перевовідали легенди, що ці будівлі у формі букви "С" мали стати першими в серії споруд, які разом утворили б абревіатуру "СРСР". Попри статус "престижного", спочатку мешканці користувалися спільними ванними та вуличними туалетами, а водогін провели лише через 30 років.

Олімпійські кільця

У 1970-х роках ідея повернулася в межах підготовки до Олімпіади-80. Архітектори Євген Стамо та Олександр Маркелов планували звести п'ять величезних будинків-кілець, що візуально повторювали б олімпійську символіку. Однак реалізувати вдалося лише два об’єкти – на вулицях Нежинській та Довженка. Кожна така споруда налічувала понад 900 квартир, але проект виявився надто дорогим і складним для масового впровадження.

Чому круглі будинки не сподобалися мешканцям

Практична експлуатація виявила критичні недоліки, які змушували людей мріяти про переїзд у звичайні прямокутні квартири:

• Відсутність прямих кутів: мешканці не могли встановити стандартні меблі, а процес поклейки шпалер або укладання підлоги перетворювався на справжнє випробування.
• Проблеми з мікрокліматом: через форму будівлі у внутрішніх кімнатах панувала темрява, що призводило до появи вогкості, плісняви та великих витрат на електроенергію.
• Акустичний дискомфорт: двір-колодязь створював ефект сильної луни, через що будь-яка розмова під вікнами була чутна всім жителям будинку.
• Транспортний колапс:вВ'їзд у двір через вузькі арки робив паркування та проїзд спецтранспорту вкрай утрудненим.