"Біль не стихає - він тепер зі мною завжди": Відомий український актор втратив на фронті рідного брата

Відомий український актор Анатолій Зіновенко ("Коли ми вдома. Разом до перемоги", "Кріпосна", "Юрчишини", "Здамо будиночок коло моря", "Любов та блогери", "Карпатский рейнджер", "Доньки-матері") вперше публічно розповів, що втратив на фронті рідного брата. Микола Зіновенко, брат артиста, загинув під Бахмутом у листопаді 2023 року. Про це Анатолій Зіновенко розповів в інтерв’ю OBOZ.UA. За словами актора, його молодший брат пішов на війну добровольцем, передають Патріоти України.

"Так сталося, що війна вже болюче торкнулася нашої родини: минулого листопада на фронті загинув мій рідний брат, – розповів Анатолій Зіновенко. – За віком його і не думали призивати, він сам просився, пішов добровольцем. Загинув у 58 років. Киянин, прекрасний чоловік. Я дуже важко переживаю цю втрату, мало не втратив зір, мені зробили дві операції. Біль не стихає – він тепер зі мною завжди".Старша дочка Анатолія Зіновенко, акторка Анастасія Зіновенко на своїй сторінці в Instagram присвятила допис дядькові після новини про втрату: "Боляче про це писати, але 11.11.2023 під Бахмутом загинув мій любий дядько – Микола Зіновенко. За 2 дні до того ми з сестрами відкрили збір для нього та його підрозділу на машини та зимове обладнання. Результату збору він так і не побачив, проте, ми впевнені, що він був би дуже радий і вдячний кожному. Війна триває і ми про це памʼятаємо. Наш дядько був світлою людиною з доброю душею. І він завжди житиме в наших серцях та думках. Наш Коля – Герой з великої літери. Слава Герою!".Пізніше Анастасія опублікувала ще один допис, в якому розповіла, як її родина непросто переживає смерть рідної людини. Настя описала розмову з маленьким сином про свого загиблого дядька: "Мамо, мені дуже сумно. Я люблю дідуся Колю". – "Сонечко, він завжди житиме тут, у твоєму серці. І він завжди чутиме тебе і охоронятиме нас з неба. Ти завжди можеш з ним поговорити і сказати усе, що хочеш". – "Дідусю Колю, я за тобою сумую дуже сильно. Хочу, щоб ти прийшов до мене в гості і я тебе обійняв. Мамо, мені хочеться плакати. Тут сильно стисло, де груди. Мамо просто, моє серце дуже любить дідуся і мені тут стискає, бо воно сильно сумує"

"Дідусю Колю, а ти живеш на маленькій планеті? Каже, що так. Мамо, чому він так тихо говорить, що я ледве його чую. Давай йому подзвонимо? Або його друзям? Давай?" – "Сонечко, ми не можемо йому подзвонити, але ти можеш говорити. Він чує тебе". – "Дідусю, я всім своїм друзям розкажу, що ти наш герой. І ми зробимо для тебе велике серце, щоб ти побачив, як сильно я тебе люблю!" – "Мамо, мої погані сни... Вони приходять і там злий дядько. Це росіянин, який лізе до нас у вікно. Я тепер зрозумів". – "Давай витягнемо погані сни з твоєї голови і викинемо через вікно?".

"Ми "витягли" погані сни, Нік сказав дядьку йти геть, і ми викинули їх у вікно, – продовжує переповідати розмову з сином Анастасія. – "Мамо, але серце моє болить. І це не через дідуся Колю, а через росіян. Звідки вони тут опинилися? Чому вони такі злі? Нащо прийшли і стали поганими?".

"Я сказала, що дуже втомилась і не готова сьогодні про це говорити, – додає Анастасія. – "Чому? Бо ти боїшся?" – "Ні, сонечко, я дуже хочу поспати". Насправді, я ледве втримувалася, щоб не заплакати. "На добраніч, дідусю Колю! Я тебе люблю! На добраніч, мамо". Трохи лежав ще син, засопів і заснув".