"До будинку ввалилися 13 озброєних до зубів кадировців...": Ведуча Юлія Панкова розповіла, як дивом вирвалася з окупованого Гостомеля

Українська ведуча Юлія Панкова розповіла, як провела 15 днів в окупації під Гостомелем (Київська область). За її словами, на 14-й день війни до її будинку ввалилися 13 підготовлених кадировців, які забрали у неї та її сім'ї телефони та мисливську зброю, передають Патріоти України.

Відповідний допис вона публікувала на особистій сторінці у Facebook. "Ми провели 15 днів у повній окупації. Під Гостомелем. 14 ночей у підвалі при +5. На другий день пропав зв'язок, на третій – світло. Без світла, без газу, без опалення, ліків та бензину. Ми були відрізані від усього світу. Ми не могли виїхати. Нас не випускали", – написала Юлія Панкова.

Ведуча зазначила, що російські війська вбили її друга, який роздав їжу мирним жителям, а також розстріляли родину в сусідньому селі.

"У наш двір влетів товстий уламок від граду. Ми чистили мітки для авіації на нашому газоні. Адже вони літали над нами щодня. Їхні установки стояли в лісі, де я гуляла із собакою "до", і щовечора я завмирала біля вікна, де можна було зловити зв'язок. І віконні рами штовхали мене від цих жахливих вибухових хвиль. Я навчилася розрізняти звуки – розриви вакуумних бомб, "Градів" та "Ураганів", польоти винищувачів, військових літаків та алігаторів. Коли було "тихо", ми готувалися морально до нових бомбардувань", – згадує Юлія Панкова.

У середу, 9 березня, до будинку сім'ї Юлії увірвалися окупанти, за плечима яких були автомати та голки (переносний зенітний ракетний комплекс).

"13 підготовлених кадировців, із рудими бородами, обмундировані до зубів. Із пзрк/голками за плечима і потертими автоматами. У георгіївських стрічках, на спинах із написом "розвідка". Вони вирвали хвіртку, влетіли в будинок за секунду, рухалися, як спецназ, вриваючись у кожну кімнату. Це пекло тривало не більше ніж 30 хвилин, але здавалося вічністю. Вони забрали телефони, мисливську зброю. Вони загрожували батькові. Це було останньою краплею. Ми ризикнули виїжджати. Далі не можна було залишатися", – написала українка.

"Я розуміла, що цей день може бути моїм останнім. Я прийняла це та змирилася. Ми виїхали. З білими прапорами, які ми пошили з простирадл і швабр. У колоні із 4 машин. Із дітьми та немовлям, у якого закінчилася суміш, і він був на межі смерті. Ми дивом проїхали 3 ворожі блокпости. Від кількості техніки та військових німіли руки", – згадує Панкова.

Ведуча також розповіла, що виїжджаючи з дому, бачила обвуглені, замерзлі тіла, розстріляні цивільні машини, розбиту техніку, а коли назустріч мчали колони ворожих танків та автомобілів, то постійно зупинялися на узбіччі.

"Ми пробиралися під градами... і молилися. Ми навчилися по-справжньому молитися. Зараз я не можу слухати музику. Мене дратують гучні звуки. А в тиші – відчуваю немислиму напругу. Постійно чекаю, коли прилетить. Було все: страх смерті й голод. Віднімало ноги. Я не могла відновити дихання після чергового бомбардування. Ми залишили все, але ми вижили", – написала вона.