"Могла відвернутися": Валевська відверто розповіла про поведінку Могилевської за лаштунками шоу-бізнесу

Співачка Наталія Валевська відверто розповіла про стосунки з Наталею Могилевською, з якою знайома ще з часів проєкту "Шанс", в якому та була продюсеркою та наставницею конкурсантів. За словами артистки, після проєкту Могилевська нерідко поводилася з нею зверхньо, однак сьогодні вона бачить у колезі зовсім іншу людину.Про це співачка розповіла в інтерв'ю OBOZ.UA. Наталя Валевська стала переможницею третього сезону проєкту "Шанс" у 2005 році.Співачка згадала, що в талант-шоу працювала з обома наставниками "Шансу" – і Наталею Могилевською, і Кузьмою Скрябіним, передають Патріоти України.

Водночас стосунки з ними склалися по-різному. "З Кузьмою в мене відразу склалися особливі стосунки. І після "Шансу" наше знайомство не закінчилося. Ми часто перетиналися на концертах і корпоративах, тому що замовники нерідко запрошували нас на одні виступи. Багато спілкувалися після концертів, сиділи в одних компаніях. Саме тому Андрій мені запам'ятався не стільки як артист, скільки як людина", – розповіла співачкаА от спілкування з Могилевською, за словами Валевської, не завжди було теплим після закінчення "Шансу": "А Наталка могла навіть не привітатися. Бувало, що ми зустрічалися на збірних концертах, і вона робила вигляд, що не помічає мене. Могла відвернутися, пройти повз – поводилася зверхньо. Але чому кажу про це в минулому часі? Тому що сьогодні бачу зовсім іншу Наталю. І щиро тішать зміни, які в ній відбулися".

Натомість про Кузьму Скрябіна Валевська й досі згадує з особливою теплотою: "Для мене великою честю стало те, що свого часу він запросив мене взяти участь у проєкті "Друзі співають пісні Скрябіна". Саме Андрій обрав для мене пісню "ВодаВогонь". Я закохалася в неї з перших нот. Це красива композиція, яку й сьогодні іноді виконую. До речі, мій коханий дуже любить цю пісню і часто просить заспівати її на свій день народження. Час від часу я навіть думаю про те, щоб включити її до репертуару. Хотілося б, щоб ця пісня продовжувала жити. Андрій для мене був людиною надзвичайної глибини. Мені завжди здавалося, що він бачив світ ширше і тонше за багатьох інших. Був мудрим, хоча ніколи не повчав. Дуже дотепним, живим, часом – матюкливим. Але дивна річ – з його вуст це ніколи не звучало вульгарно, а сприймалося як частина харизми. Для мене він залишиться неповторною людиною. І недооціненим артистом".