"Моя дитина зростатиме не на тому, на чому я в його віці": Олена Шоптенко зізналася, чому після вторгнення Росії не привозить сина до України

Відома українська хореографка Олена Шоптенко, яка через війну в Україні більше двох років перебуває з сином в Австрії, зізналася, чому ні разу не привозила Олексія додому. А також розповіла, як хлопчик адаптувався до життя за кордоном. Про це Олена розповіла в інтерв’ю OBOZ.UA. За її словами, син важко звикав до життя в Австрії, передають Патріоти України

"Олексій в Україні з початку великої війни ще не був, – каже Шоптенко. – Разом з сином ми приїдемо, як тільки дитині буде безпечно, бо я поїхала з України лише заради нього. Сама я буваю вдома десь кожні два-три місяці".

Олена зізнається, що син Олексій непросто звикав до нової країни проживання: "Спочатку було досить важко, як всім дітям, які приїхали. Інша мова, чуже середовище. Він не розуміє, його не розуміють. Ну і будемо казати так, як є: ми, мами, теж перебували в розгубленому стані, що, звісно, впливало на дітей. Наразі з погляду розвитку в Олексія відбувся дуже потужний стрибок. По-перше, мова: він заговорив німецькою. Однак ми всіляко зберігаємо українську. Олексій ще не пішовши до школи, вмів читати українською, і я цим дуже пишаюся! Також хочу, щоб він почав вивчати англійську, бо не секрет, що мови – дуже важливі. Вони розвивають мозок та роблять життя значно простішим".

Артистка каже, що приділяє підвищену увагу українській мові: "На жаль, коли я росла, українська культура не була потужною. Я виховувалася в російськомовній родині, батьки – з Сибіру. Українську вивчала лише в школі. Але легко спілкувалася українською ще до того, як сталося повномасштабне вторгнення. А для того, щоб мати гарну вимову, спеціально займалася з викладачем.

Тепер ми Олексієм ходимо на заняття в український центр розвитку. Багато читаємо українських книжок та казок, які приводжу з Києва. Місцева культура – інакша. Знаєте, в якісь моменти я навіть почала трохи хвилюватися. Думала: моя дитина зростатиме не на тому, на чому я в його віці. Зовсім інші мультики, казки. А потім прийшло розуміння: а чому це погано? Я-то виросла на "Ну, погоди!" та подібній кепській радянщині. А тут теж не наше, але воно цікаве – по суті та своїм підходом".