"Навіть найміцніший фундамент потребує укріплення": Генерал вказав на ключову проблему ЗСУ і пояснив, що треба для перемоги

Наприкінці 2025 року українська армія зіткнулася з низкою викликів, які накопичувалися тривалий час. Йдеться не про кризу, а про тривожний сигнал: вмотивований людський ресурс, який став на захист країни на початку вторгнення, значною мірою вичерпаний. А суспільство, яке живе в умовах тривалої війни, потребує не гасел, а чіткого розуміння перспектив та стратегічних цілей. Такі думки висловив бригадний генерал ЗСУ Сергій Собко на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook, передають Патріоти України.

За словами військового, логіка перших років війни вже не діє автоматично. Запитання «скільки це триватиме?», яке ставлять люди, є не ознакою слабкості, а природною потребою в чіткості та розумінні ситуації.

Генерал наголошує, що фундаментом оборони залишаються ті, хто тримає фронт вже четвертий рік поспіль. Проте навіть найміцніший фундамент потребує укріплення. «Солдати, які тримають фронт від 2022 року, зробили для країни більше, ніж будь-хто мав право просити», — підкреслив Собко.

Він також звернув увагу на системні помилки в мобілізації. Випадки, коли до бойових бригад потрапляють люди з медичними протипоказами або низькою мотивацією, генерал називає не провиною самих солдатів, а недоліком процедур відбору. Це створює додатковий тягар для підрозділів та як наслідок знижує їхню ефективність.

Уроки Монтгомері та головна вимога бійців

Собко провів історичну паралель із британською армією зразка 1942 року. Її відродження почалося не з наказу «в атаку», а з наведення ладу в управлінні та забезпечення турботи про солдата.

Сучасні ЗСУ потребують схожого підходу. Головною проблемою, про яку говорять самі військові, є відсутність чіткого механізму ротацій та відпочинку. Без гарантованого відновлення жодна армія не здатна довго зберігати боєздатність.

Що потрібно змінити

На думку генерала, система має перейти з «ручного управління» на чіткі стандарти. Необхідно змінити підхід до підготовки командирів — навчати їх не лише воєнній тактиці та стратегії, а й менеджменту та роботі з людьми. Мобілізація повинна стати якісною, а не кількісною, де відбір за психологічними та медичними показниками буде реальним, а не формальним. «Саме тому сьогодні Україна потребує якісного перелому, не емоційного, а структурного», — підсумував Сергій Собко. Він переконаний: якщо повернути солдату відчуття, що він є центральною фігурою, а командирам дати дієві інструменти управління, армія зможе відновити свою внутрішню силу і віру в перемогу.