Помер зірковий британський актор, котрий відзначився в кіношедеврах " Зоряний шлях", "Люди Ікс", "Дюна"

У віці 86 років помер блискучий актор Патрік Стюрат, передають Патріоти України з посиланням на Variety.

Патрік Стюарт, який здобув всесвітню славу завдяки ролям капітана Жана-Люка Пікара в серіалі "Зоряний шлях: Наступне покоління" та професора Чарльза Ксав’єра у фільмах серії "Люди Ікс", помер 28 жовтня у своєму будинку в Лос-Анджелесі. Йому було 86 років.иЗгідно з повідомленням на його сторінці в Instagram, перед смертю Стюарт недовго боровся з хворобою Альцгеймера та деменцією.

"Зоряний шлях" та "Люди Ікс"

Стюарт та його колеги по серіалу "Зоряний шлях: Нове покоління" втілили своїх персонажів на великому екрані у кількох фільмах, перш ніж франшиза "Зоряний шлях" була перезапущена Дж. Дж. Абрамсом із персонажами з оригінального серіалу.

У серії фільмів "Люди Ікс" Стюарт зіграв професора Ксав’єра, а його друг Ієн Маккеллен — лиходія Магнето. Він знову зіграв цю роль у фільмі "Месники: Судний день", що вийде в грудні цього року, разом із Маккелленом.

Стюарт грав Пікарда протягом усього періоду показу серіалу "Зоряний шлях: Нове покоління" (1987–1994), а потім у повнометражних фільмах "Зоряний шлях: Покоління", "Зоряний шлях: Перший контакт", "Зоряний шлях: Повстання" та "Зоряний шлях: Немезіда".

Він зіграв професора Ксав’єра у фільмах "Люди Ікс" (2000), "Люди Ікс 2", "Люди Ікс: Останній опір", "Люди Ікс: Початок. Росомаха", "Росомаха" та "Люди Ікс: Дні майбутнього минулого".

Театральна кар'єра

До того, як життя Стюарта кардинально змінилося, коли він у 1987 році розпочав зйомки в серіалі "Зоряний шлях: Наступне покоління", він впродовж двох десятиліть він був опорою Королівської шекспірівської компанії. Він знаходив час для роботи в кіно та на телебаченні, але більшу частину часу був зайнятий у понад двох десятках сценічних постановок RSC, зокрема в ролі Оберона у "Сні в літню ніч" 1977 року, Шейлока у "Венеціанському купці" 1978 року та у головній ролі в "Тіті Андроніку" 1981 року.

Стюарт продовжував працювати на сцені навіть під час зйомок серіалу "Зоряний шлях: Нове покоління", зігравши Джорджа у виставі "Хто боїться Вірджинії Вулф?" у театрі "Янг Вік" у 1987 році, а також неодноразово виступав у сезонних постановках у Лос-Анджелесі та на Бродвеї в одноосібній версії "Різдвяної пісні", яку він сам адаптував за оригіналом Дікенса.

У 1996 році він з’явився на Бродвеї в ролі Просперо у виставі "Буря", у 1997 році зіграв головну роль у "фотонегативній" постановці "Отелло" у Шекспірівському театрі у Вашингтоні, а у 2000 році повернувся на Бродвей, щоб зіграти головну роль у виставі "Спуск з гори Морган".

"Сімпсони" та "Гріффіни"

Також Стюарт озвучував персонажів у серіалах "Сімпсони", "Гріффіни" та "Американський тато". Крім цього він зіграв зарозумілого офіціанта у шедеврі Стіва Мартіна 1991 року "Історія в Лос-Анджелесі" та короля Річарда у фільмі Мела Брукса 1993 року "Робін Гуд: Чоловіки в трико". Нещодавно він озвучив сера Рітчфілда в мультфільмі "Вівці-детективи".

Ранні роки та родина

Патрік Хьюз Стюарт народився в Мірфілді, Йоркшир. У юності він виступав у різних аматорських театральних гуртках регіону і покинув школу у 15 років. Він працював газетним репортером, але зрештою віддав перевагу акторській кар’єрі, а не журналістиці. У віці 18 років він втратив волосся.

Стюарт розпочав акторську кар’єру в "Бібліотечному театрі" в Манчестері, після чого у 1966 році став членом Королівської шекспірівської компанії.

Він тричі одружувався: вперше — з хореографкою Шейлою Фалконер, вдруге — з Венді Нойс, продюсеркою серіалу "Зоряний шлях: Наступне покоління".

Серед тих, хто його пережив, — третя дружина Санні Озелл, з якою він одружився у 2013 році на церемонії, яку проводив Ієн Маккеллен, а також дочка Софі Стюарт і син, актор Деніел Стюарт, обидва від шлюбу з Фалконер.