Символ післявоєнної "нової хвилі" французького кіно : Чим запам'ятався легендарний Жан-Поль Бельмондо, котрий відійшов у вічність

Як повідомляли Патріоти України, 6 вересня у віці 88 років помер легендарний Жан-Поль Бельмондо - один з найуспішніших і найвідоміших у світі акторів.

Жан-Поль народився 9 квітня 1933 року в родині паризького скульптора Поля Бельмондо і художниці Сари Мадлен Рейно-Річард. Закінчив Вищу національну консерваторію драматичного мистецтва, після цього почав сценічну кар'єру.

На початку кінокар'єри піддавався критиці за рішення отримувати гідну оплату за свої ролі та акторський талант. На ці закиди він відповідав так:

"Коли актор успішний, люди відвертаються від нього і кажуть, що він обрав легший шлях, не хоче працювати і ризикувати. Але якби було так просто заповнити кінотеатри, то світ кіно був би в значно кращому стані, ніж зараз".

Усесвітню славу Бельмондо принесла роль у фільмі режисера Жан-Люка Годдара "На останньому диханні" - маніфесті французької "нової хвилі", який вийшов в 1960 році. У кінострічці Бельмондо виконав роль авантюриста Мішеля Пуакара, що ховається від правоохоронців після вбивства поліцейського. Після виходу фільму Бельмондо миттєво став зіркою, а кінокартина досі займає ключове місце в історії світового кінематографу.

Усього актор зіграв в кіно близько 100 ролей. Бельмондо найбільш відомий своїми ролями у фільмах "Професіонал", "Дві жінки", "Чочара", "Чудовий", "Знедолені", "Людина з Ріо", "Борсалино", "Жінка є жінка", "Знамениті любовні історії", "Злодій", "Доктор Пополь", "Француженка і любов", "Гра в чотири руки", "Одинак" та інші.

Здебільшого актора можна було впізнати за образом молодого бунтаря з чарівною посмішкою. Грав він переважно авантюристів і харизматичних циніків, практично всі трюки в бойовиках виконував сам. Бельмондо працював з такими знаменитими режисерами, як Вітторіо Де Сіка, Луї Маль, Франсуа Трюффо і Клод Шаброль.

Жан-Поль Бельмондо двічі номінувався на премію BAFTA як найкращий іноземний актор, в 1989 році отримав національну кінопремію Франції "Сезар". У 2011 році йому вручили - Почесну золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю, а в 2016 році - "Золотого лева" Венеціанського фестивалю за внесок у світовий кінематограф.

До слова, легенда французького кіно встиг завітати й до України на відкриття III Міжнародного фестивалю короткометражного кіно "Харківський бузок". Тоді у розмові з журналістами він розповів про приємні враження від України і обіцяв повернутися ще раз.

У 2001 році актор переніс інсульт. Йому відняло мову, а тіло не слухалося. Через 7 років реабілітації 74-річний актор повернувся в кіно і зіграв безпритульного у фільмі Френсіса Юстера "Людина та її собака", який вийшов в широкий прокат в 2009 році. Як відгукувався тоді Бельмондо, "на цих зйомках він був щасливий як ніколи". У лютому 2015 року Бельмондо оголосив про завершення своєї кар'єри в кіно.

Бельмондо зі студентських років грав в театрі, а у 2018 році в інтерв'ю Corse matin сказав, що театром більше займатися не буде. "Можна сказати, що кіно - це все моє життя, ми зустрічаємо там незвичайних людей, і публіка завжди ставилася до мене дуже добре, навіть понад те, на що я міг сподіватися. Але я більше не буду займатися театром, мені стало складніше", - пояснював тоді він.

"Я завжди був оптимістом і, думаю, більшу частину часу зберігав хороший характер. Але знаєте, я не боюся кінця. У мене було таке щаслива життя", - зізнавався зірка в тій же розмові.