"Це був суцільний жах": Акторка Анастасія Карпенко розповіла про поведінку росіян на українських знімальних майданчиках

Акторка Анастасія Карпенко ("Як там Катя?", "Перевізниця", "Дім надії", "Лікар Ковальчук", "Слуга народу") свого часу, як і багато інших колег, працювала на одному знімальному майданчику з російськими акторами, які приїздили до України. За словами артистки, це "був дуже неприємний досвід". Про це Анастасія Карпенко розповіла в інтерв’ю OBOZ.UA. Після повномасштабного вторгнення акторці зателефонувала лише одна колега із Росії, передають Патріоти України.

"До 2014 року це був суцільний жах, хоча я не так багато знімалася на той момент, – згадує Карпенко спільну роботу з російськими акторами. – Але бачила, як вони поводяться. Буквально на пальцях можна перерахувати людей, з якими в мене були нормальні стосунки. І тільки тому, що ці люди були адекватними на майданчику. Але загалом мені немає про що говорити, бо це був дуже неприємний досвід".

Анастасія Карпенко зізнається, що на початку великої війни їй зателефонувала одна відома російська акторка: "Запропонувала допомогу. Зараз ми не тримаємо зв’язок з моєї ініціативи. Як людині я їй вдячна за те, що перейнялася моєю долею, але взагалі не хочу підтримувати ні з ким зв'язок з РФ. Я для себе от так кардинально вирішила це питання".Перші пів року після російського вторгнення акторка з маленькою дочкою перебувала за кордоном: "Поїхали до друзів у Болгарію, оселилися на березі моря. У цьому, звісно, був величезний плюс, адже, як би там не було, вода допомагає долати стрес. Плюс позитивні думки, що дитина в безпеці. Але морально я там помирала. Зжирала себе докорами, що я не тут, не допомагаю, не корисна. Думаю, такі думки мають всі, хто виїхав. Коли ніби трохи стало тихіше в Києві, я почала радитися з чоловіком, чи можна нам повернутися. Він на той час вже був на фронті. Всі наші розмови закінчувалися його категоричним "ні". Однак наприкінці літа нам вдалося порозумітися в цьому питанні".

Настя каже, що зовсім скоро після приїзду до Києва столицю накрило масованими ракетними ударами з боку РФ: "Ми кожен день граємо в російську рулетку. Під час чергового обстрілу сидиш і чекаєш: прилетить у твій будинок чи ні… Коли почалася велика війна, в мене були думки, як у всіх інших творчих людей: все, це кінець. Ми пожили своє прекрасне життя, воно закінчилося, ми більше ніколи не зможемо зніматися, грати в театрі".Акторка Анастасія Карпенко ("Як там Катя?", "Перевізниця", "Дім надії", "Лікар Ковальчук", "Слуга народу") свого часу, як і багато інших колег, працювала на одному знімальному майданчику з російськими акторами, які приїздили до України. За словами артистки, це "був дуже неприємний досвід".

Про це Анастасія Карпенко розповіла в інтерв’ю OBOZ.UA. Після повномасштабного вторгнення акторці зателефонувала лише одна колега із Росії.

"До 2014 року це був суцільний жах, хоча я не так багато знімалася на той момент, – згадує Карпенко спільну роботу з російськими акторами. – Але бачила, як вони поводяться. Буквально на пальцях можна перерахувати людей, з якими в мене були нормальні стосунки. І тільки тому, що ці люди були адекватними на майданчику. Але загалом мені немає про що говорити, бо це був дуже неприємний досвід".

Анастасія Карпенко зізнається, що на початку великої війни їй зателефонувала одна відома російська акторка: "Запропонувала допомогу. Зараз ми не тримаємо зв’язок з моєї ініціативи. Як людині я їй вдячна за те, що перейнялася моєю долею, але взагалі не хочу підтримувати ні з ким зв'язок з РФ. Я для себе от так кардинально вирішила це питання".

Перші пів року після російського вторгнення акторка з маленькою дочкою перебувала за кордоном: "Поїхали до друзів у Болгарію, оселилися на березі моря. У цьому, звісно, був величезний плюс, адже, як би там не було, вода допомагає долати стрес. Плюс позитивні думки, що дитина в безпеці. Але морально я там помирала. Зжирала себе докорами, що я не тут, не допомагаю, не корисна. Думаю, такі думки мають всі, хто виїхав. Коли ніби трохи стало тихіше в Києві, я почала радитися з чоловіком, чи можна нам повернутися. Він на той час вже був на фронті. Всі наші розмови закінчувалися його категоричним "ні". Однак наприкінці літа нам вдалося порозумітися в цьому питанні".

Настя каже, що зовсім скоро після приїзду до Києва столицю накрило масованими ракетними ударами з боку РФ: "Ми кожен день граємо в російську рулетку. Під час чергового обстрілу сидиш і чекаєш: прилетить у твій будинок чи ні… Коли почалася велика війна, в мене були думки, як у всіх інших творчих людей: все, це кінець. Ми пожили своє прекрасне життя, воно закінчилося, ми більше ніколи не зможемо зніматися, грати в театрі"