Жодні знеболювальні не допомагали: Новий "Холостяк" Олександр "Терен" Будько розповів, як пережив втрату ніг на фронті

Ветеран війни, автор YouTube-проєкту "Відвал ніг", а нині новий герой реаліті-шоу "Холостяк" Олександр "Терен" Будько пригадав, як втратив на фронті на Харківському напрямку обидві ноги та наскільки важко проходило лікування і реабілітація. Він зазначає, що відбулося це на День Незалежності України, 24 серпня 2022 року, у місці, куди окупанти ніколи не цілилися і нічого не прилітало.

За словами тогочасного командира 49-го окремого стрілецького батальйону "Карпатська Січ", ніхто навіть не знає, яку зброю було використано, тому цю ситуацію він вважає дуже дивною. У інтерв'ю Hromadske_talk холостяк пригадав, що на той час перебував в окопі, а окупанти спеціально цілилися саме туди, де чоловіка частково й засипало.

"Все сталося дуже дивно. Ми були єдиною групою, яка працювала з того села, тобто там взагалі більше нікого не було. І туди нічого не прилітало ні перед тим, ні, фактично, після того. Єдиний раз, коли прилетіло – це в окоп, в якому я лежав. І досі невідомо, що це було. Я тих, хто ще живий, запитував, і ніхто не може дати відповіді. Це просто якось так неочікувано сталося. Дуже дивний збіг обставин", – розповів холостяк.

Він зрозумів одразу, що залишився без кінцівок, через пекельний біль, "бо так боліти може тільки тоді, коли їх нема. Тим паче мене засипало землею, і я думаю: ну, точно вже без ніг".

"Спочатку фізично дуже боляче було декілька, можливо, навіть тижнів. Прям дуже нереально боліло. Мені постійно знеболювальні давали, фентанілові пластирі, спінальна анестезія. І все це майже не допомагало, бо почалися ще й фантомні болі [коли людина відчуває біль у частин тіла, яка відсутня. – Ред.]. І ці фантомні болі десь два місяці розривали максимально, я думав, що поїду дахом", – продовжив він.

Ветеран зазначив, що знеболювальні не допомагали усувати біль, а на додачу до неї були й часті операції, через які чоловік отримував ще більше неприємних відчуттів.

"Через два місяці біль став меншим, фантоми ще були, але вже не такі яскраво виражені. І я почав думати, як мені взяти протези, де їх взяти, і чи буду я ходити взагалі. Очевидно, як і більшість людей, до цього я не потрапляв у такі ситуації й не знав, як поводитись. Спочатку я дуже хотів повертатися на фронт. Думав: от зараз два місяці, поставлю протези, повернуся і – поїхали знову і воюємо. Але коли пройшов певний процес відновлення і встановлення всіх півкуль мозку на місце, розумієш, що не будеш вже у війську ефективним. І почав думати, що можу робити у цивільному житті", – пояснив екскомандир.