100 років тому: Як українці громили російських більшовиків на Донбасі

Цього дня, 100 років тому, під час російсько-української війни, армія УНР вийшла на кордон України та встановила на ньому державні символи, повідомляють Патріоти України з посиланням на Укрінформ.

9 лютого 1918 року, в Бресті, був підписаний Брестський мирний договір, згідно з яким Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина і Болгарія визнали Україну самостійною державою. Однією з умов договору було надання Німеччиною і Австро-Угорщиною військової допомоги для визволення України від більшовиків. На початок весни 1918 року майже вся територія Лівобережної України знаходилась під їхньою окупацією й була розірвана на декілька «радянських» республік, зокрема Донецько-Криворізьку, Одеську, Кримську.

Масштабний український контрнаступ почався за підтримки союзницьких військ (передусім німецьких) на початку березня 1918 року. Визволення Донбасу від більшовиків було покладено на Запорозьку дивізію військ УНР (командувач Олександр Натієв), яку 9 квітня 1918 року переформували в корпус. Донецька група армії УНР під командуванням полковника Володимира Сікевича рушила у напрямку Лозова-Слов’янськ.

4 квітня Донецька група військ у складі трьох піхотних, гарматного та інженерного полків в авангарді німецьких військ, увійшла до Донбасу, зав’язавши бій за станцію Ланна з залишками Одеської армії Петра Лазарева. До 8 квітня група захоплює Констянтиноград (нині Красноград) і стратегічну станцію Лозову. 15 квітня українські війська здобувають станцію Барвінкове, 17 квітня – Слов’янськ, 18 – Бахмут. Цікаво, що у Слов’янську загони армії УНР і німецькі війська зустрічали з хлібом-сіллю, священики вийшли з хоругвами, на площі перед місцевим собором відбувся урочистий молебень і парад.

21 квітня від більшовиків було визволено Краматорськ. Тут теж на українців очікувала урочиста зустріч. Апогеєм стало виконання всім майданом пісні «Ще не вмерла Україна». Після того, як українські війська зайняли Горлівку, наступ українців вівся на Юзівку, Дебальцеве і Попасну. Згодом група полковника Володимира Сікевича разом із німецькими військами 25 квітня, після жорстокого цілоденного бою, зайняли станцію Микитівку.

30 квітня 1 піхотний полк дійшов до станції Колпакове, яка тоді знаходилась на кордоні УНР і Донської республіки. Станцію теж було взято, про що, як тільки-но було встановлено телеграфне сполучення, Сікевич сповістив Київ. У телеграмі йшлося, що віднині «український жовто-синій прапор майорітиме на кордоні цих земель, даючи знати всьому світові, що українська держава вільна і незалежна». У відповідь Симон Петлюра надіслав військовим вітальну телеграму. Таким чином завершилось визволення від більшовиків Донбасу.