Брат з сестрою зберегли стосунки, спілкуючись на нейтральні теми. Все змінилося, коли сестра подзвонила у паніці - Білозерська

"Чи не в половини наших фронтовиків є більш або менш близькі родичі у Росії. У 99% випадків це вата ватою. Іноді стосунки між близькими людьми уриваються, іноді вони продовжують спілкуватись, запровадивши табу на політичні теми - "щоб не посваритись"." Про це пише у своєму Facebook боєць Української Добровольчої Армії Олена Білозерська, передають Патріоти України, продовжуючи:

Розповідає немолодий солдат ЗСУ, родом зі сходу України, російськомовний:

- Ми з сестрою росли разом, усе робили разом. Рано залишились без батьків і були дуже близькі. Щось у неї сталось, якась проблема - зразу до мене біжить. Потім вона вийшла заміж у Росію. Я часто їй дзвонив, вона дзвонила, в гості один до одного їздили... Вона нормальна була, адекватна, завжди. А потім почалася війна, і я пішов добровольцем на контракт, а вона почала мені розказувати про "хунту", "карателів", "розіп'ятих дітей" і "наших там нет, это вы сами".

Брат з сестрою зберегли стосунки, вирішивши спілкуватись лише на нейтральні теми. Як правило, говорили про дітей. У нього - двоє, є вже онуки, у неї єдиний молодий син...

Все змінилося, коли сестра подзвонила братові у повній паніці.

- У нас тільки-но закінчився бій, я повертаюся у бліндаж, і тут вона дзвонить: "Саша, помоги! Я не знаю, что делать".

Виявляється, її сина призвали до армії, і стало відомо, що він буде проходити службу у Ростові з відрядженнями на Донбас.

Усі "наших там нет" припинилися миттєво. Жінка забула про всі "політичні розбіжності", про "русскій мір", "карателів" і "хунту" і, як завжди робила у складних ситуаціях, стала радитись зі старшим братом, як врятувати сина.

У мене, коли боєць розповідав цю історію, цілі шпигунські розклади в голові промайнули: хай відправляють... А він за допомогою дядька нехай перебігає на нашу сторону і дає інтерв'ю... Але хто ж захоче ризикувати життям і свободою - що сина, що єдиного племінника?

- І порадив я сестрі: "Збирай гроші і відкупай сина від служби у Ростові. Хай служить поблизу дому, без відправки на Донбас". І вона зібрала гроші, це була не дуже велика сума, частину послав я. І племінник на Донбас не поїхав. Зате тепер я знаю, скільки коштує росіянину відкупитися, щоб його сюди не відправили. А сестра знову нормальна стала.