Брешете ви все: Майже незбагненно - директор Держархіву Росії викрив фальсифікацію історії й пішов із посади

У Росії звільнили з посади директора Державного архіву, який виступав проти міфологізації історії російською владою. Найгучнішим виступом Сергія Мироненка проти державної фальсифікації історії стало оприлюднення даних про те, як в СРСР створювали міф про «28 панфіловців». Спершу Сергій Мироненко заявив, що залишив посаду директора Державного архіву Росії за власним бажанням. Потім в інтерв’ю Радіо Свобода уточнив: рішення про його відхід було «колективним», передають Патріоти України.

Як сказав історик, який залишиться в Держархіві вже як його науковий керівник, історія з критикою його діяльності з боку міністра культури Росії Володимира Мединського «не була вирішальною» для рішення про відставку. Але Мироненко при цьому наголосив, що «навіювати золотий сон» і займатися міфологізацією історії – це «не його фах».

Доктор історичних наук, професор Сергій Мироненко очолював Державний архів Росії майже чверть століття, від самого його створення 1992 року. Власне, саме створення цього закладу відбулося на хвилі відкритості, що настала після розпаду Радянського Союзу.

Але 2015 року Мироненко наразився на критику, зокрема, з боку міністра культури, коли кілька разів виступив із розвінчуванням відомої радянської героїчної історії з часів Другої світової війни, чи, як досі називають у Росії її радянсько-німецьку частину, «Великої Вітчизняної». Йдеться про так званих «28 панфіловців».

Фальсифікація з «28 панфіловцями»

Власне кажучи, розвінчала вигадану радянськими пропагандистами історію Головна військова прокуратура СРСР іще 1948 року, але про це мало кому було відомо. Мироненко в кількох публічних виступах нагадав про той документ і оприлюднив його на сайті Держархіву.

Спершу, в червні 2015-го, розповідь Сергія Мироненка, що «28 панфіловців» узагалі не існувало, викликала фурор – і несприйняття багатьох учасників – на Всесвітньому конгресі російської преси в Москві. Пізніше увагу привернуло інтерв’ю історика Радіо Свобода, в якому він прямо заявив: «Це не міф, а фальсифікація, називаймо речі своїми іменами. Фальсифікація рано чи пізно завжди буде викрита. Той, хто займається фальсифікаціями, має розуміти: 10, 20, 30, може, 100 років… Але історія – така «страшна» наука. Взагалі завдання історії, якщо сказати коротко, – це пошук істини». «Історія і пропаганда – це різні речі», – наголосив він.

Відома в радянські часи легенда стверджувала: 28 бійців дивізії під командуванням генерала-майора Івана Панфілова під час оборони Москви восени 1941 року в бою під російською столицею зупинили наступ понад 50 танків німецьких нацистів, 18 із них знищили і всі при цьому героїчно загинули. Розповідь про це розкрутила військова газета «Красная звезда». Пізніше газета оприлюднила і всі 28 імен. Зрештою їх посмертно нагородили званнями Героїв Радянського Союзу. Але «загиблі», дізнавшись із преси про нагороду, почали звертатися по свої зірки… «Коли 6 із тих 28, що лежать нібито в могилі біля роз’їзду Дубосєково, з’явилися живими, як могла радянська влада не з’ясувати, що відбувається: ви ж мали лежати в землі, а ви з’явилися», – каже Мироненко.

Як нагадує історик, за з’ясування справи взялися правоохоронні органи, і врешті головний військовий прокурор СРСР склав звіт: уся історія про «28 панфіловців» вигадана, їхнього подвигу не було, і все це вигадка кореспондентів армійської газети. Ба більше: один із названих загиблими і нагороджених званням Героя насправді двічі побував у німецькому полоні й обидва рази служив там у німецькій поліції, так що після його арешту і звинувачення у зраді Батьківщини його довелося позбавляти цього звання. Власне, цей випадок і став головним приводом для розслідування.

При цьому Мироненко наголошує: те, що вигадкою виявилася ця конкретна оповідь, ніяк не применшує дійсного подвигу багатьох бійців «панфіловської» дивізії при обороні Москви. За даними розслідування, 16 німецьких танків знищив тоді весь полк, а не самі лише вигадані 28 героїв – але, скажімо, зі складу 4-ї роти, до якої мали належати ті 28, загинули в бою насправді значно більше людей – близько ста.

Міністр і кіношники – за фальсифікованих «радянських святих»

Інтерв’ю Сергія Мироненка викликало обурення міністра культури Росії Володимира Мединського. Згадавши про ще дві традиційні героїчні радянські оповіді часів тієї війни, що, як з’ясувалося пізніше, були ідеологічними фальсифікаціями, міністр заявив: «Думаю, що до епічних радянських героїв – і до молодогвардійців, і до панфіловців, і до Зої (Космодем’янської – ред.) – треба ставитися так, як у церкві ставляться до канонізованих святих». «Цими копирсаннями навколо 28 панфіловців нас спокушають, намагаються спотворити святі для нас речі, хочуть, щоб ми зрадили пам’ять і справи наших предків» – так Мединський прокоментував пошуки правди в інтерв’ю державній «Російській газеті».

Окремо міністр, коментуючи виступи директора Держархіву, заявляв, що керівник архіву не має бути письменником, журналістом чи борцем із історичними фальсифікаціями, й наголошував, маючи на увазі Мироненка: «Якщо є бажання змінити професію – ми це зрозуміємо».

Та навіть документи не здатні розвіяти міфи й фальсифікації. У Росії продовжують знімати новий художній фільм «28 панфіловців» – цей проект виграв грант від Міністерства культури Росії на 30 мільйонів рублів – половину від офіційно планованого кошторису. Фільм знімають уже кілька років, його вихід на екрани вже не раз відкладали; нині обіцяють випустити його вже цього року. Автори його відкидають звинувачення, що беруть участь у фальсифікації історії.