Чому немає миру в Україні? Кожен, і я в тому числі, у цьому винен!

Однак, для дуже багатьох людей у сучасному світі цей дар - не більше ніж казкова мрія. Ще років два тому і для України цей день був не більше, ніж черговою датою у міжнародному календарі. Зараз мир як ніколи актуальний для нашої країни, оскільки у наш час в різних куточках світу лунають постріли та проливається людська кров, в тому числі і на Україні.

Один з вагомих факторів, який свідчить про те, що немає миру в Україні – розкол. Ось тут, дорогі браття та сестри, зверніть увагу на те, що організатори розколу порушили мир у Церкві та в Україні загалом. У них сьогодні залишається єдиний шлях до єднання: покаяння. Безсумнівно, ми повинні пам’ятати, що немає гріха, якого б не прощав Господь, і немає гріха, який би Церква не покрила своєю любов’ю.

Аналізуючи питання миру в Україні, варто звернути увагу на розвиток суспільства, оскільки це зовнішній світ. Справа в тому, що він є відображенням внутрішнього стану кожної людини. Коли у всіх людей розвинеться свідомість, при якій можливе прийняття всього, що незалежне від того, відповідає це власній волі чи ні, і просто тому, що все вже виявлене має право на існування; коли навчимося просто сприймати інше, тотожне самому собі, ми тим самим зможемо виявити любов і шанування божественного Духу, проявляючи любов на ділі, а не лише на одних словах. Таким чином ми відчуємо єднання з іншими, взявши відповідальність на себе за своє життя, не шукаючи винних. Коли просто будемо дякувати Богу за будь-яку можливість Земної Школи самовираження і розвитку. Таким чином, у кожній людини буде формуватися внутрішня рівновага, і не буде потреби у протестах та конкуренції, потреба буде виникати лише у творчості та взаєморозвитку. Доки ж світ всередині - це цінність, притаманна або збережена меншістю.

Так і ми усі з Вам, дорогі браття та сестри, и упродовж різдвяних свят наряджали ялинку, співали різдвяні піснеспіви, розповідати про Різдво нашого Спасителя ... Можна довго говорити про речі, які приносять особливу радість під час очікувань різдвяних свят, однак більшість з нас, в тому числі і я, провели різдвяні свята у болі, печалі та горі, спостерігаючи, що відбувається у нашому світі.

Дорогі браття та сестри, зверніть увагу, що у наш час Різдво використовують для демонстрації удаваної любові, підроблених почуттів та людей, щоб обдурити себе, думаючи, що вони люблять Бога. Майже все, що ми бачимо – блюзнірство, зовсім не угодне Богу. Господь знає наші серця і знає, що більшість з нас намагаються годувати з ложечки отрутою і брудом один одного упродовж усього року і лише на словах визнають свято. Такий вид підробленої похвали і половинчатої віри не бажаний Господу. Його не обдуриш.

Різдво, немов би, робить всіх нас «християнами» протягом декількох тижнів, але на жаль, це не так. Я іноді думаю, що Бог більше засмучений на Різдво, ніж у будь-який інший час року. Третя заповідь говорить:“Не призивай імені Господа, Бога твого, даремно”, але саме це і відбувається, коли індустрія споживання набирає рис “побожних нагадувань” про Бога.

Дехто може сказати, що достатньо бути просто щасливим і радісним на Різдво і свята, які за ним слідують. Але справа в тому, що коли я дійсно думаю про те, що відбувається, я не можу ігнорувати брехню, яку поглинає суспільство, яке погрузло в темряві. Якщо я залишуся у цій темряві з закритими очима, і буду робити вигляд, що все гаразд, то я втрачу можливість знайти Світло істини і надії.

Один з найвідоміших віршів, які ми чуємо на Різдво, з Євангелія від Луки (2:14): “Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління!”.

“Мир на землі”: це так просто, і так часто ми чуємо ці слова у цю пору. Здається, всі хочуть миру на Землі в цей час року: без воєн, без злочинів, в любові один до одного.

Давайте разом розглянемо значення слова “мир”:

У першу чергу, мир – це дар Святого Духа. Багато людей шукають миру у повсякденному житті, вони не хочуть війни. Інші намагаються шукати душевного миру, виїжджаючи на природу, або йдуть на прийом до психолога, слухають музику і т. п. Сьогодні мало хто замислюється про те, що є надприродний мир в області духа. Саме цей мир має вирішальну дію чи буде людина мати певний душевний спокій і мирний час на землі. Неправильні сприйняття слова ‘мир” – це не втеча від суворої дійсності, не відчуженість від реальності, не відсутність почуття відповідальності, не байдужість.

У звичайному, людському розумінні, “мир” це – відсутність війни, розбіжностей, ворожнечі, сварок, а також – згода, спокій, дружні відносини, приємний духовно-моральний стан.

Поняття “мир” у біблійній традиції набагато ширше: це належні, гармонійні стосунки людини з Богом і повнота Його благодіянь, як духовних, так і матеріальних. Це єдність існування, повнота істинної життя, душевний спокій, який не можуть вкрасти ніякі обставини. Така людина у важкі часи не опускає руки, не впадає в депресію, а навпаки, залишається спокійною, зібраною і врівноваженою.

Мир з Богом, мир між людьми, і мир в самій людині. – ось гармонія.

Мир – це не відсутність турбот і тривог, а спокій людського серця від усвідомлення Божого захисту й опіки і розуміння того, що абсолютно все в світі знаходиться в надійних руках Господа.

З цього приводу в Євангелії сказано:“Я залишаю вам мир, свій мир,ідаю його не так, як дає світ. Нехай ваші серця не тривожаться іне стискаються зі страху”.

Чому у деяких християн немає миру у серці:

• 1.Не було народження згори - того, що змінює природу людського серця.
• 2.Та ж причина, що і у невіруючих - гріх. “Немає цілого місця у плоті моїй від гніву Твого; немає миру в костях моїх від гріхів моїх. Бо беззаконня мої перевищили голову мою, як важкий тягар….”(Пс.).
• 3.Відсутність спілкування з Богом і не виконання волі Божої.

Дорогі браття та сестри, ми також завжди повинні пам’ятати про те, що не може бути мир на Землі без миру в утробі матері. Сім’я – основа суспільства, осередок виховання і передання цінностей та традицій, гарант безпечного та здорового способу життя. Сьогодення перед сім’єю суспільство кидає численні виклики, у тому числі й моральні, загрожуючи родинним цінностям. Криза української родини, надзвичайне поширення абортів та контрацепції, високий рівень розлучень і жорстокі конфлікти у сім’ях; знецінення засадничих цінностей пояснюють необхідність інституту, який по духовному осмислює плекає та відстоює сімейні цінності.

Проблема тих, хто закликає до миру на Землі, в тому, що вони захищають чуму насильства, яка поширюється по Землі та вимагає мільйони і мільйони безневинних життів під знаком “прав людини”. Верховні суди та державні закони, покликані захищати невинні людські життя, дозволяють знищувати ці життя в абортах.

Найбезпечніше місце для будь-якої дитини має бути в утробі матері. Однак, для сотень тисяч дітей, яким щодня загрожує аборт, це може бути найнебезпечнішим місцем.

Як ми можемо по-справжньому розраховувати на мир на землі, коли немає миру в утробі матері? Як ми можемо говорити про любов один до одного і про припинення воєн, коли ми ведемо війну проти самих невинних і вразливих людей на планеті? У мільйонів ненароджених діток вже відібрана можливість зустріти своє перше Різдво. Мільйони маленьких хлопчиків і дівчаток не відкриють свої різдвяні подарунки, не розгорнуть обгортковий папір і не будуть кричати від радості, коли побачать те, що всередині. Замість цього вони кричать мовчки, коли їх розривають на частини в утробі своєї матері. Вони ніколи не будуть загорнуті в ковдру і не опиняться в обіймах своїх батьків. Вони, як і обгортковий папір у Різдвяний ранок, будуть викинуті увідро. Поки все це ще присутнє на землі, то не може бути тут справжнього миру.

Через тиждень після Різдва ми з вами разом святкуємо ще один знаменний день, перший день Нового року. Щороку мільйони людей дають новорічні обіцянки, обіцяють щось змінити у Новому році. Давайте і ми разом з Вами поміркуємо як знайти цей мир: - мир як плід Святого Духа. Його не можна набути, він плекається у душі християнина. Яким чином ми можемо сприяти такому плеканню, як можемо створити більш сприятливі умови для плекання миру як плоду Духа:

Мир як плід Святого Духа дається лише Богом. “Бог же миру…” (Евр. 13:20); “Сам же Бог миру…” – (1Фес. 5:23).

Мир Божий наповнює наші серця, коли ми виконуємо Божу волю і робимо те, що угодно Господу, та приємне в його очах.

Біблія вчить нас мати мир зі всіма : “до миру призвав нас Господь” – (1Кор.7.15); “Будьте у мирі з усімаЄ – (Рим.12.18). Христос залишив Своїм учням мир (Іон 14.27).

Біблія призиває нас не лише берегти та любити мир, але й також бути миротворцями, – насправді поширювати мир. «Блажені миротворці…» – (Мт.5.9).

Необхідно працювати над своїм характером, укріплюючи себе у Слові Божому. „Твердого духом Ти зберігаєш у досконалому світі, бо на Тебе уповає Він” (Іс. 26:3).

Бо Він (Христос) є мир наш (Ефес. 2:14).

Царство Боже не їжа й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім. (Рим. 14.17).

І нехай панує у ваших серцях мир Божий, до якого ви покликані в одному тілі, та й будьте вдячні. (Кол. 3.15)