Давня українська традиція: "де дві українки там три гетьманьші" (фото +16)

"Femen більше не існує" - активістка руху розповіла, як дівчата пересварилися і не поділили владу.

Днями апеляційний суд Парижа зняв з активістки Femen українки Яни Жданової звинувачення в ексгібіоціонізмі. Нагадаємо, що в 2014 році в музеї Гревен Жданова провела топлес-акцію "Лялька Пуду" в ході якої за допомогою осикового кола розправилася з восковим двійником Путіна.

В інтерв'ю "Апострофу" Яна Жданова, яка вже третій рік живе в Парижі, розповіла, чому судова епопея насправді ще не закінчилася, що буде, якщо у Франції президентом стане жінка, і чому рух Femen припинив існування.

- Яна, той факт, що французький суд зняв з вас звинувачення в ексгібіоціонізмі за акцію з лялькою Путіна, вважаєте своєю перемогою?

- Насправді нічого ще не закінчено. Я дійсно виграла апеляцію, а буквально днями мені подзвонив мій адвокат, і сказав, що прокурор збирається подавати апеляцію до касаційного суду. Він не згоден з тим, що я не ексгібіціоніст, він хоче судитися далі. Або це його особиста ініціатива, або це передвістя приходу до влади правих, адже рішення політичне і справа політична, пов'язана з постаттю Путіна, тому не хочуть її так просто закривати. Начебто я і виграла, і закон на моїй стороні, але прокурор хоче далі судитися.

- Виходить у Франції на Femen також чиниться тиск?

- Тут теж "гайки" закручують. Коли живеш в Європі, то розумієш, що свободи тут не набагато більше. Ні, звичайно, більше ніж в Україні, але тут як подивитися. У Франції просто закони працюють на відміну від України. Тут ти можеш сподіватися на якесь чесне правосуддя, а якщо тебе засудять, то маючи аргументи, хорошого юриста, і якщо закон на твоєму боці, то ти нічим не ризикуєш. В Україні самі розумієте, як із цим справи, тому різниця є.

- А різниця між проведенням акцій в Європі і Україні є? Можете порівняти, як реагує суспільство на Femen у Франції і у нас.

- Істотної різниці, до речі, немає. Коли ми приїжджали з України до Франції або інші країни Європи робити акції, то всі кричали: "Браво! Які дівчата молодці". Коли в Україні ми робили акції, і приходили про це новини до Франції, всі теж плескали в долоні, говорили як ми все правильно робимо, протестуємо проти диктатури в Росії і Україні, вони такі всі борці за свободу ... Але коли ми приїхали до Франції і почали робити те ж саме тут, то люди раптом почали обурюватися і говорити: "що це тут відбувається? Ви нам тут не потрібні, у нас тут свої закони". Наприклад, нам дорікали за акцію в Нотр-Дам де Парі. Але коли Pussy Riot зробили акцію в храмі в Москві, французи дуже сильно їх підтримували і обурювалися, як так, що дівчат посадили на 2 роки за акцію в церкві. Коли те ж саме зробили Femen у Франції, люди стали кричати, що це занадто священне місце. Або реакція на спилювання хреста в Києві. Європейці дуже підтримували цю акцію, говорили, що це акт демократії, прояв крайнього атеїзму, це так круто, але коли у Ватикані я викрадала немовля Ісуса з колиски, мене закидали помідорами, сказали що занадто священне місце, і навіщо це я на святиню підняла руку . Фактично виходить лицемірство: якщо це відбувається десь далеко, то європейці підтримують, адже "ми такі демократи і за свободу слова, волевиявлення", а якщо все це відбувається в нашій країні, то "чого це ви сюди приїхали і чіпаєте святе?" А люди, які висловлюють підтримку правих сил так і кажуть: "чого це ви понаїхали, валіть в свою Україну".

- А прямі погрози надходили?

- Звичайно. У нас був будинок Femen в Парижі. Протягом двох років це був офіс і тренінговий центр, і місце проживання - все в одному. У нас там на хвіртці писали: "ми йдемо вас вбивати брудні повії". Надсилали листи з погрозами. До нас навіть приходила поліція і питала чи все у нас нормально, чи не переслідують нас. Хворих на голову вистачає скрізь, і це не залежить від національності. Як в Україні проти нас було багато агресії, так і тут не без неї.

- Яна, до речі в Україні про Femen зараз практично не чутно. Нових гучних акцій немає. Чому так? Рух вирішив зосередитися на Європі?

- Femen вже не існує. З 2015 року це все вже закінчилося. Всі розійшлися як в морі кораблі. Команди, яка була раніше, вже немає.

- Як ні? Нехай не в Україні, але в світі ж якісь акції Femen проходять. Або це не ваші дівчата?

- Відбувається чортзна-що. Кожен імітує якусь діяльність: в Іспанії, у Франції, навіть в Україні залишилося пару дівчат під проводом Анни Гуцол. Щось вони час від часу вистрілюють, проводять акції... Але таке: сиділи-сиділи, а потім раптом подумали, а чи не піти нам щось зробити? Системи і того концепту, який був спочатку, коли ми щодня без вихідних і канікул працювали на благо нашої ідеї, це все закінчилося. Ми переїхали до Франції, ще років зо два Femen проіснував, а потім все почало тріщати по швах і розвалюватися. Наприклад, я навіть не знаю, хто у Франції зараз займається сайтом, хто веде сторінку в Facebook. Вони там пишуть якісь довгі тексти, які взагалі не пов'язані з нашою діяльністю. Єдине, що їх пов'язує з тим Femen, який всі знають, це те, що вони протестують топлес і пишуть на грудях слоган. Але люди абсолютно не розуміють, що вони роблять. Вони думають, що якщо дівчина роздяглася, написала на грудях слоган, то це вже сексуально і це femen-стайл. Але я як активістка Femen, один з найактивніших її учасників і засновників секстремізму, не розумію, що вони там роблять. Я не хочу публічних скандалів, але мені це все неприємно.

- Виходить, що європейські акції Femen вже не мають нічого спільного з автентичним українським рухом?

- Можна, звичайно, називати такі акції діяльністю Femen, але я як людина, яка ще з України звикла протестувати в образі Femen, не можу їх так назвати. Людей, які формували стиль протесту Femen всього п'ятеро-шестеро і всі українки. Коли до нас приєдналися європейки, ми були цьому дуже раді, всіх прийняли до своїх лав, але ці дівчата залишили вже діяльність Femen і не протестують. Хто прийшов зараз, що це за дівчата і що вони там роблять, з якої причини я не знаю. Зараз Femen - це більше не організація, а стиль протесту. Той стиль, який ми створювали протягом усього існування нашої організації, просто запозичують. Люди використовують своє тіло в арті, політичній боротьбі як спосіб висловити свою політичну позицію.

- Які причини розпаду руху Femen?

- Не поділили гроші і владу (сміється). Дівчата, які брали участь в акціях були реальними активістками. Ніхто не займався самопіаром або просуванням власного обличчя. Коли ж у нас з'явилися самопроголошені лідери, з тих пір і почався розпад організації. Деякі дівчата просто дозволили собі заявляти, що вони лідери частини організації, а потім вже і цілої організації. Це було початком кінця. Незважаючи на те, що ми завжди повторювали, що ми не класична феміністична організація, що ми щось нове, що ми ліберальні, і підкреслювали свій демократизм, проте, закінчили ми так само, як всі класичні жіночі феміністичні організації: всі пересварилися, не поділили владу та вплив, почали говорити "а ми крутіші", "ні, я крутіша, я лідер".

Чи не думали трансформувати рух Femen в політичну партію?

- Звичайно, ми про це думали, особливо на початку нашої діяльності в Україні. Ми хотіли створювати політичну партію, але ви ж знаєте, що політика - це завжди бруд і певні правила гри. Якщо ти граєш за ними, то ти проходиш в парламент, обласні ради, а якщо ти проти системи, вона тебе просто виплюне назад. Тут потрібно піти або на компроміс з самим собою, переступити через свої принципи і зробити вигляд, що ти частина цієї системи, або просто більше не займатися цим, а займатися чимось іншим. Наприклад, активну позицію можна трансформувати в арт. Можна стати режисером. Дуже багато способів її висловити. Я вважаю, що артисти, режисери, журналісти, інтелектуальна еліта, роблять набагато більше для формування політики та громадської думки, ніж ті товариші, які сидять в парламенті.

- Тобто можна говорити, що Яна Жданова займеться іншими формами протесту проти системи?

- Тема жінки мене завжди цікавила і буде цікавити, просто я не хочу, щоб мене асоціювали з людьми, які зараз називаються Femen. Я б ніколи в житті не прийшла в організацію, яка називалася Femen і виглядала так, як вона виглядає зараз. Я не стала б робити жодної акції і фотографії. Це абсолютно щось жахливо змінилося, і не в кращу сторону. Я сподіваюся використовувати свій досвід, щоб створити більш універсальний і інший продукт.

- Чому ви говорите, що зараз з Femen все так "жахливо"? З'явилися ідеологічні розбіжності?

- В першу чергу навіть візуальні. Ми ніколи не приховували, що ми сексисти щодо протесту. Ми не проти того, щоб використовувати жіночі тіла в протесті, але якщо це стосується певної теми. У нас все ж був якийсь відбір дівчат. Акції робили дівчата, яких не соромно роздягнути. Ми використовували жіночу сексуальність. Під сексуальністю ми розуміємо привабливість для протилежної статі. Будь-якого чоловіка, якщо запитати що сексуально, а що ні, він дуже прямо і банально відповість. Але коли жіночою сексуальністю почали називати просто голе тіло, це не одне і те ж. Можна бути одягненою, але при цьому бути набагато сексуальнішою, ніж людина, яка оголилась, а хотілося б, щоб вона не робила цього. Може це звучить жорстоко, і не з точки зору класичного фемінізму, але те, що ми називали Femen - це була ідея радикальної боротьби з системою за допомогою жіночої сексуальності, адже у жінок крім сексуальності особливо нічого і немає. Цей головний капітал, який існує у жінки, ми намагалися трансформувати в боротьбу з системою. Ми використовували це як політичний інструмент. Це було щось нове, цікаве і це, напевно, нас і прославило. У нас була ідея і обгортка у цій ідеї. Як не крути, люди все одно в першу чергу звертають увагу на образ, а потім намагаються вникнути в суть. А зараз дівчата просто схрестили Femen і класичний фемінізм, і вийшов такий гібрид. Це теж має право на існування, але це вже не Femen.

- Ви сказали, що у вас був якийсь відбір дівчат. А як він проходив?

- У нас не було такого прямо кастингу. Просто приходить дівчина, вона хоче брати участь в акції і вона бере участь в акції. Без проблем. Але це ризиковано, тебе можуть і побити в процесі акції, заарештувати або надовго посадити до в'язниці і завести кримінальну справу. У мене, наприклад, кримінальні справи у Франції, Італії, Україні, Туреччині та купа адміністративних справ у всіх країнах, де ми протестували. В Україні на всіх активісток Femen були кримінальні справи. Ця діяльність, яка межує з небезпекою не лише для свободи і репутації, але навіть для життя. Далеко не кожна людина може собі дозволити продовжувати це. Не кожен набереться сміливості і мотивації. Тому відсіювання відбувалося само собою. Але, звичайно ж, брали ми на акції дівчат, які більше відповідають образу Femen.

- Скоро у Франції президентські вибори. На вашу думку, лідер Національного фронту Марін Ле Пен має шанси на перемогу?

- Має і великі. Вона вийде, як мінімум, до другого туру. Але у правих занадто радикальна програма, тому все-таки надія на те, що вона не стане президентом у мене є. У неї дуже велика підтримка у Франції. Я була в маленьких селах, люди на півдні Франції за неї.

- Якщо вона переможе, це буде катастрофою для людей з такими вільними і ліберальними поглядами як у вас?

- Це матиме свої наслідки. Але у Франції, як і в США, все не залежить тільки від однієї людини. Це не Росія, де одна людина або парочка гебешників все вирішують. Є політична еліта, традиції, тому прихід до влади однієї людини не повинен перевернути з ніг на голову всю систему. Але якщо радикально правий прийде до влади, то це буде сигналізувати про те, що суспільство цього хоче, налаштоване відповідним чином і готово підтримати праворадикальні ідеї.

- Про повернення в Україну ви думали?

- Коли-небудь можливо ... Якщо я зможу так щось зробити для України, то я повернуся. Але мені здається, що навіть зараз я можу для країни зробити набагато більше з Франції, ніж повернувшись в Україну.

- З родичами з рідної Макіївки спілкуєтеся? Що відчуваєте, коли вони розповідають вам про життя в фейковий республіках?

- З рідними обов'язково спілкуюся, з друзями дитинства. Ми листуємося. Але мене можуть зрозуміти, напевно, тільки люди, які самі з окупованих міст. Коли ти розмовляєш по скайпу з мамою, і чуєш через скайп як летить ракета, але ти нічого не можеш вдіяти, і це жахливо. Хоч 25 акцій зроби, хоч підпали посольство, це нічого не змінить. Ракети не перестануть від цього літати.

- Чи плануєте нові акції в Європі?

- Найбільша моя головна акція - це судовий процес, тому роботи вистачає, щоб затвердити право жінок використовувати своє тіло як інструмент протесту, і не називатися при цьому "ексгібіціоністкою".

Артур Гор

Джерело

Опублікував: Карпатський Слон
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Чого чекати власникам авто на єврономерах

субота, 18 листопад 2017, 13:38

Життя євробляхерів в Україні значно ускладнилося. Мільйонні штрафи, масові крадіжки та іноземні розслідування, тепер додалися ще й законодавчі ініціативи. 300% штрафу та крадіжки. Масово штрафувати водіїв автівок на єврономерах почали ще навесні 2017. ...

"Орки воевавшие или орки воюющие. Каста эта маленькая, но е*анутая напрочь", - Фашик Донецький

субота, 18 листопад 2017, 13:33

Представники цього виду полюбляють усюди ходити в камуфляжі та час від часу бачать "американських найманців" чи "негрів на танках"... "Руцкий мир - это мир, в котором есть касты и все четко знают, к какой касте кто принадлежит. В асвабажденнам от прав ...