Для прихильників сценарію повномасштабного штурму Донецька і Луганська: На що варто звернути увагу при плануванні операції - експерт

Наведена нижче інформація може стати у пригоді і військовим і тим, хто на теренах соціальних мереж постійно вимагає "силового вирішення" проблеми окупованих міст, повномасштабного штурму Луганська і Донецька. Перш ніж чогось вимагати, було б не зайвим подивитися, як інші вирішували подібні проблеми. І якою ціною. Про це у своїй статті на порталі Політична критика пише Олександр Кореньков, передають Патріоти України.

Війна в Іраку проти ІД викликала неабиякий інтерес у всьому світі, в тому числі і в Україні. Однак написаного про Мосул в українському інформаційному просторі, на мій погляд, замало, враховуючи наявність в Україні схожої проблеми — окупованого міста-мільйонника.

Взагалі історія конфлікту в Іраку має багато схожого з ситуацією на Донбасі. Це і схожий історичний досвід країн (і Ірак, і Україна в різний час пережили трагічний досвід колоніалізму, громадянських війн, окупації та диктатури). Схожі характеристики країн — як, наприклад, площа території (Ірак — 437 тис. кв. км, Україна після 2014 — 557 тис. кв. км), кількість населення (Ірак — 37 млн. осіб, Україна — 45 млн. осіб), внутрішні національні, релігійні та політичні протиріччя.

Але головне, що має спонукати нас приділяти більше уваги конфлікту в Іраку — це операція в Мосулі. Мосул — місто-мільйонник, яке в 2014 році захопили терористи "Ісламської держави". В Україні того ж року до рук сепаратистів потрапляє Донецьк.

Важливо зазначити, що готуватися до операції в Мосулі влада Іраку почала майже одразу після його захоплення ІД.

Зробити це було дуже важко. Не так через підготовку ІД до оборони, як через сотні тисяч мешканців, які залишалися жити в Мосулі. Планувати операцію такого масштабу іракським військовим активно допомагали спеціалісти коаліції. Взагалі роль коаліції, особливо американців, в битві за Мосул величезна. Авіація коаліції працювала постійно, наносячи удари та передаючи розвіддані штабу операції. Артилеристи, спецпризначенці, логісти, медики, інженери — сотні солдат США, Великобританії, Франції, Нової Зеландії та інших країн безпосередньо на полі бою вирішували критично важливі завдання.

Битва за Мосул стала, мабуть, наймасштабнішою операцією зі звільнення міста у наші часи, яка тривала 9 місяців. За цей час командування кілька разів змінювало тактику, підрозділи, напрями ударів. 130–135 тис. бійців — приблизно стільки уряд Іраку мобілізував для операції.

В результаті операції в Мосулі було зруйновано або серйозно пошкоджено до 70% західної і 50% східної частини міста.

За період проведення операції (з жовтня 2016 року) 137 тис. сімей або 829 740 осіб були змушені покинути свої будинки в провінції Ніневія. З Мосула під час операції виїхали 641 тис. мешканців. За різною інформацією, загальна кількість убитих мирних жителів у ході операції коливається від 14,5 тис. до 40 тис. Ще щонайменше 20 тис. мешканців отримали поранення різного ступеню.

Варто зазначити, що за даними статистичної служби ІД (за свідченням експертів досить об’єктивна), в боях у Мосулі урядові сили втратили 11,5 тис. убитими, більше 50 тис. пораненими, 97 танків Абрамс (+45 інших танків), 178 БМП, 1049 Хамв, 128 безпілотників, 15 вертольотів.

Звісно, помилково бездумно переносити досвід іракської армії в Мосулі на поточну війну в Україні. По-перше, противник в Мосулі зовсім не схожий на противника в Донецьку. Фанатизм та бажання вмирати не менше, ніж вбивати (про що свідчать 482 смертників у лавах ІД за 9 місяців боїв) вирізняють бійців ІД на тлі бійців ДНР. У останніх немає такої сильної мотивації.

Іракській армії активно допомагали сили коаліції, особливо США, у тому числі й величезною кількістю зброї. Україні такої допомоги поки що не надавали. Натомість у потенційній операції в Донецьку українська армія воюватиме не так із бійцями ДНР, як із кадровими російськими військовими на новій російській техніці, чого в Мосулі не було. Але навіть враховуючи відмінності, все ж таки можна виділити моменти, на які варто звернути уваги тим, хто планує/буде планувати операцію зі звільнення міста-мільйонника в Україні. В будь-яких умовах при виконанні такої операції урядові сили стикнуться з такими реаліями:

– Довготривала операція, яка може зайняти від кількох місяців до року і більше. Масштаби Донецька, сили противника, наявність відкритого кордону та можливості набивати фронт новою технікою та «добровольцями» — все це створює передумови до затягування такої операції.

– Великі втрати. З урахуванням наведених вище показників втрат, за звільнення кожного квадратного кілометру в Мосулі загинули 10 іракських солдат. Якщо цей показник використати для Донецька, то втрати української армії тільки вбитими можуть сягати 4000 солдатів. Зайвим буде казати, що в умовах внутрішньополітичної нестабільності навряд чи хтось із політиків чи військових візьме на себе таку відповідальність.

– Необхідність блокування міста. Успішне завершення операції в Мосулі стало можливим у тому числі і завдяки блокаді, яку зуміли організувати противнику урядові сили. У випадку з Донецьком така блокада не тільки вимагатиме величезної кількості військ та техніки, але й буде малоефективна без повернення повного контролю над державним кордоном із Російською Федерацією.

– Великі втрати серед мирних мешканців. Сьогодні в Донецьку продовжують жити сотні тисяч громадян України, які у випадку початку військової операції стануть заручниками ситуації. Ті, хто вирішить покинути місто, стикнуться із проблемами внутрішньо переселених: брак житла, роботи, коштів, погіршення здоров’я тощо. Для цих людей держава терміново буде змушена підготувати все можливе — від житла до психологічної допомоги. Ті, хто через різні причини буде змушений залишитися в зоні проведення операції, ризикуватимуть іще більше. Цим громадянам України так само потрібно буде надати, в першу чергу, коридор для виходу, гуманітарну і першу медичну (в тому числі психологічну) допомогу. Планувати і готувати це потрібно заздалегідь, за місяці до початку операції.

– Використання авіації та артилерії в міських боях. Досвід Мосула продемонстрував вирішальне значення авіації. Без інформації безпілотників та точних ударів коаліції темпи операції та кількість жертв були б іншими. У випадку з Донецьком у противника, на відміну від ІД, на озброєні є сучасні системи ПВО. Це суттєво ускладнить роботу української авіації та проведення самої операції.

– Великі руйнування та кошти на відновлення. Ну і, звісно, варто подумати про життя міста після звільнення. Тільки на базове відновлення інфраструктури меншого за масштабами Мосула іракська влада потребує 1 млрд. доларів. І це в країні, де немає дощової осені та суворої зими. В Донецьку ці витрати можуть бути ще більшими, враховуючи обмежені терміни відновлення (до перших холодів).