Базою стали казарми Військового інституту зв’язку (колишнє Полтавське вище військове командне училище зв’язку), який знаходився в стадії розформування. Штатний розклад був стандартним – стрілецька рота, дві роти охорони та підрозділи забезпечення.
Бойове злагодження відбувалося на полігоні у Вакуленцях. Однак, як і з багатьма батальйонами, швидкого відправлення на Донбас не вийшло – мобілізовані відмовилися, пославшись на відсутність відповідного спорядження, боєкомплекту та пристойної бойової підготовки.
Однак ситуація на фронті була близька до критичної, і тому зі складу батальйону сформували дві зведені групи, які вирушили до Луганської та Донецької області. Як згадували бійці: «Далі ми поїхали на Луганщину. Там настрої дуже своєрідні. Люди, які позалишалися, нас підтримують. Коли нам приходить гуманітарна допомога, то ми, якщо є надлишок, передаємо в школи, багатодітним сім’ям. У нас хлопці в Кримському останньою банкою тушонки ділилися, підгодовували дітей. Люди просто в очі нічого не висловлювали, вони там налякані. Вони по кілька разів переходили з однієї сторони на іншу. Бояться щось зайве сказати. На нашому останньому місці з місцевими ми без проблем спілкуємося. Вони як дізналися, що ми вже не полтавський батальйон, казали: «Ми до вас позвикали, полтавчани».
Доки зведені групи були на Донбасі, решту бійців залучили до охорони стратегічних об’єктів авіачастини міста Миргород і військових об’єктів на кордоні з РФ у Харківській області, зокрема військового летовища м.Чугуїв і військових арсеналів Харківщини.
У серпні – вересні 2014 року частину батальйону перекинули на кордон із Придністров’ям. У цей ж час були отримані і перші бронемашини БРДМ-2, в штаті з’явився зенітний дивізіон з ЗУ-23-2, які встановлювали на КАМАЗи та МТЛ-Б. До цього батальйон був озброєний виключно стрілецькою зброю.
Восени 2014 року підрозділ було переформовано в окремий мотопіхотний і перекинуто до Башкирівки, де він увійшов до складу 92-ї окремої механізованої бригади.
Однак ненадовго – приблизно через рік із 13-го, 15-го і 16-го окремих мотопіхотних батальйонів сформували 58-у окрему мотопіхотну бригаду оперативного командування «Північ». У цій якості полтавці брали активну участь у боях під Донецьком – зокрема саме вони першими зайняли «промку» під Авдіївкою, де бої тривають досі.
Станом на весну 2017 року батальйон відведено з фронту, бійці займаються бойовою підготовкою в тилу.
Втрати 16-го батальйону за час війни
8.08.2015 – старший лейтенант Галас Роман Євгенович
5.03.2016 – старший лейтенант Ярешко Андрій Григорович
5.03.2016 – старший солдат Мальцев Юрій Петрович
11.03.2016 – старший солдат Марченко Руслан Володимирович
16.03.2016 – солдат Перепелятник Олег Миколайович
Очевидно, що підтримання російським командуванням потрібного йому темпу наступу одразу на кількох операційних напрямках почало викликати у нього, скажімо так, певні труднощі. . 1. Найбільш красномовний приклад – дії угруповання військ (УВ) противника ...
У ракеті "Трембіта" використовуються технології часів Другої світової війни. Імпульсний реактивний двигун зараз практично не застосовується в авіації через певні обмеження, які має. Одне з них – це дуже інтенсивний звук під час роботи. В етері телемара...