У дослідженні, опублікованому у Applied Physics Letters, вчені зібрали кілька представників кругопрядов (Nephila edulis та Nephila pilipes), відомих також як «золтопряди» та «гігантські деревні павуки», повідомляють Патріоти України з посиланням на Нескучные новости.
У лабораторних умовах у павуків були взяті зразки їх ниток, після чого виміряли силу їх натягу за допомогою торсіонного маятника - спеціального пристрою, який ще 200 років тому було використано британським фізиком Генрі Кавендіш для оцінки маси Землі. Сучасна версія приладу має здатність обробки фотографій.
Всі інші волокна, які вимірювали вчені (людське волосся, металева волосінь, вуглецеве волокно та т. П.) При скручуванні вели себе як еластичні матеріали, тобто поверталися у вихідну форму після скручування та розтягування. Однак павутина під час навіть легкого скручування піддавалася деформації на молекулярному рівні, що не дозволяє матеріалу пружинити та дає павуку можливість висіти під час обережного спуску.
Автори дослідження вважають, що унікальне розташування молекул у павутині дозволяють мережі зберігати її форму, гасячи енергію будь-якого зовнішнього впливу подібно подушці. Інженери можуть використовувати цю властивість для створення матеріалів, які ляжуть у основу спеціального обладнання для рятувальників та скелелазів - подібна амортизація вкрай корисна у екстремальних умовах.
На Байковому кладовищі у Києві знаходиться могила народного улюбленця кількох поколінь українців – актора Петра Вескляров, більше відомого за роллю Діда Панаса, котру він виконував у телепрограмі "Вечірня казка" на українському телебаченні протягом 196...
2 вересня в православному календарі день пам’яті святого мученика Маманта, А також святого преподобного Івана Постника, патріарха Царгородського (15 вересня за старим стилем). Мамант - християнський святий III століття. Народився в Пафлагонії (сучасна ...
