"Гибельное равнодушие", - Портников про смерть китайського дисидента Лю Сяобо

Мовчання Заходу про смерть лауреата Нобелівської премії, китайського правозахисника, якого влада посадила до в'язниці, - доказ того, як взаємозалежність перемагає будь-які цінності, будь-які розмови про демократію і непохитність цивілізованого світу.

Китайський правозахисник-дисидент і лауреат Нобелівської премії миру Лю Сяобо. Фото: ВВС.

Лауреату Нобелівської премії миру Лю Сяобо не поталанило, як іншим його товаришам по нагородах і випробуваннях, побачити плоди своєї праці. Він не став першим демократично обраним президентом своєї країни, як звільнений з табору для інтернованих Лех Валенса або звільнений з в'язниці Нельсон Мандела. Він не став навіть народним депутатом, як звільнений із заслання академік Сахаров. Так пише у своєму блозі на Грани.ру журналіст Віталій Портников, передають Патріоти України і цитують далі:

"Похороны Манделы стали событием мирового масштаба. Сахарова многие представители истеблишмента и народа продолжали ненавидеть и в годы "перестройки" - тем не менее тысячи людей отстаивали очередь, чтобы проститься с нобелевским лауреатом. У Лю Сяобо не будет даже торжественных похорон. О его смерти вообще мало кто вспомнит в Китае - хотя понятно, что нежелание правительства этой страны отпустить тяжелобольного узника на лечение лишило его каких-либо шансов на победу над раком.

Лю Сяобо на долгие годы останется фигурой, важной для Запада и совершенно неинтересной соотечественникам. Но при этом практически никто на официальном уровне не выскажет китайским властям и тени упрека за медленное убийство одного из самых известных в мире граждан этой страны. Стоит вспомнить, что с другими странами, нарушающими права человека, Запад действует куда решительнее. Никто не боялся вводить санкции против Советского Союза и сейчас - против России. Никто не сомневался в необходимости принять "закон Магнитского". Никто не стесняет себя в выражениях, когда речь идет о Путине, Рауле Кастро, Ким Чен Ыне или иранских аятоллах. Но вклад стран, возглавляемых этими авторитарными правителями, в мировую экономику ничтожен. Это им нужен Запад, а не они - Западу.

С Китаем все иначе. Молчание Запада - доказательство того, как взаимозависимость побеждает любые ценности, любые разговоры о демократии и непреклонности цивилизованного мира. Доказательство того, насколько в современном мире деньги важнее ценностей. Лю Сяобо заплатил за это доказательство жизнью.

Ведь даже с Россией любые санкции до последнего времени заканчивались там, где начинались энергоносители. Что уж говорить о Китае! Роль Китая в мировой экономике столь велика, что никому на Западе - от политиков до бизнеса - просто неинтересно, что на самом деле происходит в стране, остающейся вотчиной коммунистической верхушки.

А вот если в один прекрасный момент китайская экономика затормозит и схлопнется из-за противоречий между задачами и догмами, все будут сокрушенно качать головами и говорить, что зря руководство Поднебесной не прислушивалось к Лю Сяобо и другим сторонникам демократизации в стране. То, что западные политики и бизнесмены десятилетиями сотрудничали с китайским режимом, не пытаясь что-либо изменить, останется за скобками этого сожаления".

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Хіти тижня. Дивовижна історії: Як рід Івана Мазепи ледве не загинув через вбивство Зеленського

четвер, 9 квітень 2020, 4:00

20 березня 2019 року виповнюється 380 років від дня народження визначного українського діяча, гетьмана України Івана Мазепи. Про родину. Іван Мазепа народився 20 березня 1639 року у козацько-шляхетській родині Правобережжя. Батьком був Степан Адам Мазе...

Хіти тижня. Коли є здоров'я, то й хрін за цукор

четвер, 9 квітень 2020, 1:00

У доктора уродини. Виявляється, що й доктори-цілителі, як усі земні сьогосвітні люди, мають свої дні народження і не спустилися з небес, як іноді таке здається, коли вони стоять над нами у білих халатах, а виросли з-поміж нас. Хоча їх вердикт і слово є...