Євген Турчак: Ветеранські організації мають фінансуватися виключно на грантовій основі

Серед іншого, на сьогодні в Україні гостро постало питання і з реформуванням такої сфери громадського життя, як ветеранський рух. Робота ветеранських організацій у багатьох випадках є вкрай неефективною, й у низці випадків тягне за собою величезні розтрати державних коштів. У цьому зв’язку «Патріоти України» звернули увагу на інтерв’ю, яке дав ONLINE.UA в учасник боїв за Донецький аеропорт Євген («Жора») Турчак. Нині він очолює Спілку ветеранів АТО Деснянського району Києва, яка вже зарекомендувала себе, як надійний соціальний партнер, причому не лише «атовців», але й інших соціальних груп. Чималий внесок Турчака й у першу маленьку перемогу активу учасників АТО, який домігся змін у державному фінансуванні громадських організацій. Відтепер гроші отримуватимуть ті з них, які представлять кращі – гідні державного фінансування – проекти.

Євген довго і ретельно вивчав, як фінансуються ветеранські організації. «Я почав аналізувати. В Україні – 21 тисяча ветеранських організацій. І всі вони, зазвичай, між собою так чи інакше перетинаються. Люди з них між собою перетинаються. Організації районні, потім міські, обласні, всеукраїнські… Кожна з районних організацій може одночасно входити в 2-3 міські. і воно все от такими трикутниками одне на одне накаладається. Всі ці районні і міські організації, в свою чергу, входять в якісь асоціації. І це якщо тільки про громадські організації говорити. А є ще такий формат, як громадська спілка – туди мають право входити тільки юридичні особи. Тобто, ті ж ГОшки можуть свотрювати ще громадські спілки, які в свою чергу на рівні міста теж можуть отримувати фінансування до півмільйона на рік. Розумієш? Міська ГО плюс асоціація, ГС — і кожен раз окреме фінансування, яке потім спускається на свої осередки. Потім ще до півмільйона отримують районні організації… Коротше, з 21 тисячі ветеранських організацій я зміг «переварити» лише 2 тисячі. У мене вдома мій невеличкий балкон повністю завішаний аркушами з усіма оцими переплетіннями, назвами, прізвищами. Це – п**ець! Я нарахував, що приблизно всі ці організації зжирають близько двох мільярдів гривень на рік. Це дуже приблизно. На всіх рівнях – районні, міські, обласні, громадські спілки, асоціації – на кожну виділяються гроші, це все пересікається… І я ох**в. У нас на дороги на рік виділяється 18 мільярдів на рік – а тут тільки з того, що я нарахував, щороку крадуть 2 мільярди. І це ж я порахував менше половини! — А як щодо ефективності цих організацій? Чи вона приблизно однакова – квіточки-стрічечки до 9 травня? — Так. А ще – зарплати та офіси. Офіси, до речі – теж цікава тема. Скільки коштує офіс в центрі? Дорого. Оренда одного квадратного метра офісних площ в центрі Києва – дуже дорога. Ветеранські організації беруть 100 квадратів за 1 гривню. То скільки втрачає будь-яке місто в Україні на цих «орендах» за 1 гривню? Якщо вони вже по 20 років орендують ці приміщення – то скільки держава вже втратила на одній тільки оренді? Це взагалі окрема історія. Треба дивитися і аналізувати ці збитки окремо», - зазначає голова Деснянської спілки ветеранів АТО

Далі Турчак розповідає про спротив старої системи змінам. «Что вам надо? Чего вы дое**лись? Чего вы хотите? Денег? Так давайте мы поделимся, мы ж не против». Ні, кажу, нам не потрібні гроші. Ми хочемо, аби державне фінансування було тільки проектним, грантовим, як це є в Європі, в усьому світі. Громадська організація подає грант – немає значення, в благодійний фонд чи в державні установи. Я подаю грант. Якщо я його виграю – мені виділять фінансування. Так буде правильно. А у відповідь чую: «У нас все старые – какие гранты? Мы даже не знаем, что это такое!»… Це ж просто! Опиши проект і придумай для нього назву – ось що ховається за заумним словом «грант». Опишіть проект – і подайте на розгляд. Якщо держава вирішить, що те, що ви пропонуєте, корисне для неї, для суспільства – ви отримаєте гроші. Бо ж навіть покладання квітів – воно, в принципі, корисне державі. Треба ж комусь ті квіти покладати. У нас не так багато реально лишилося тих справжніх ветеранів чи жертв нацизму…», - пропонує ветеран – «кіборг».